Декомунізація Донеччини: чотири міста з’єднає 50-кілометровий проспект Олекси Тихого

Голова Донецької обласної держадміністрації Павло Жебрівський під час засідання колегії ОДА вчора, 17 травня, поставив перед міськими головами та очільниками райадміністрацій Донеччини вимогу – остаточно виконати закон про декомунізацію до 31 травня.

Жебрівський звернувся до місцевих рад із закликом завершити процес декомунізації – обрати і затвердити на сесіях нові найменування замість “радянських” топонімів.

“Інакше за два тижні я видаю розпорядження, яким перейменую вулиці, що залишились. Не хочу ламати нікого через коліно, але це означатиме, що сільські й районні голови не доопрацювали. У нас достатньо місцевих донецьких героїв, на честь яких можна назвати вулиці”, – підкреслив голова ОДА й військово-цивільної адміністрації.

Як доповів директор департаменту внутрішньої політики ДонОДА Олександр Меланченко, в області відповідно до вимог закону про декомунізацію вже перейменовані всі міста, селища і райони.

У містах Бахмут (колишній Артемівськ), Торецьк (колишній Дзержинськ) і Добропілля в повному обсязі перейменували вулиці, щодо яких була потреба змінити назви.

Не всі об′єкти топоніміки перейменували в Авдіївці, Маріуполі та Слов’янську, цитує Меланченка прес-служба ДонОДА.

За словами керівника департаменту, станом на 26 квітня 2016 року на території, підконтрольній українській владі, вимоги закону України щодо декомунізації топонімів виконані на 90%.

Також голова Донецької ОДА закликав міських голів Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов’янська завершити процес створення єдиного проспекту імені Олекси Тихого.

“Справді було б правильно відзначити уродженця Костянтинівського району. Вулиці в межах міст уже перейменували, тепер потрібно створити єдину нумерацію будинків. Я думаю, це було б гідне увічнення донецького хлопця, який щиро боровся за вільну, незалежну Україну”, – зазначив очільник області.

Довідка. Олекса (Олексій) Іванович Тихий — визначний український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.
Народився 1927 року на хуторі Їжівка Краматорського району, загинув у травня 1984-го в тюремній лікарня міста Перм.
Автор самвидавних праць “Мова народу — народ”, есеїв “Роздуми про українську мову і культуру в Донецькій області” і “Думи про рідний Донецький край”, що стали, крім його участі у Гельсінкській групі, причиною обвинувачення Тихого в “антирадянській пропаганді”.

Читайте також:
УІНП: Декомунізація пройшла переломний момент

Нагадаємо, згідно з вимогами Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, міські та районні ради повинні були перейменувати міста, вулиці, демонтувати пам’ятники, які є спадщиною комуністичного режиму, ще до 20 лютого. Надалі обов’язок щодо перейменувань перейшов до голів обласних адміністрацій.

Читайте також:
Леннон замість Леніна. Гуморист Москаль – перший голова ОДА, хто взявся за перейменування

У регіонах оскаржують в судах перейменування в рамках декомунізації