Переговори “нормандської четвірки”: прориву не сталося

Черговий етап переговорів “у нормандському форматі” (Україна, Росія, Німеччина, Франція) щодо ситуації на Донбасі, який відбувся 11 травня в Берліні, “не дав жодного прориву”. Про це повідомив по завершенні тригодинних перемовин міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр, передає “Німецька хвиля”.

За його словами, домовитися щодо проведення місцевих виборів на підконтрольних сепаратистам територіях не вдалося.

“Політичний процес лишається складним, особливо у справі місцевих виборів. Ми шукатимемо компроміс у рамках тристоронньої контактної групи”, – цитує Штайнмаєра офіційний акаунт МЗС Німеччини у “Твіттері”.

Водночас глава німецького зовнішньополітичного відомства зазначив, що консультації були “складні, але в кращій атмосфері, ніж раніше“.
За його словами, сторони відзначили “суттєвий прогрес у безпекових питаннях і погодили конкретні заходи”.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, у свою чергу, повідомив, що учасники зустрічі погодилися щодо необхідності “наявності міжнародного компоненту” під час виборів на Донбасі.
“Який це буде компонент – це вже інше питання”, – зауважив міністр.

Клімкін також розповів, що глава МЗС Росії Сергій Лавров представив варіанти виборчого законодавства, запропоновані російською стороною.

“Але я сказав панові Лаврову, що ми здатні самі написати українське законодавство й жодні поради нам не потрібні. Таким чином, у цьому питанні у нас немає ніякого прогресу”, – пояснив Клімкін.

Він також повідомив, що на зустрічі озвучив усі “недискусійні” для України аспекти.

“Я чітко сказав, що є питання, які відповідають як українському законодавству, так і критеріям ОБСЄ, і в принципі не повинні обговорюватися. Такі, як наприклад, доступ ЗМІ до передвиборчої та виборчої кампаній.
Або, наприклад, участь українських політичних партій, оскільки в цьому сенс політичного процесу”, – наголосив глава МЗС.

Окрім того, принциповим для України є питання адміністрування місцевих виборів на Донбасі.

“Це питання ролі Центральної виборчої комісії, це, врешті-решт, українські вибори. А також люди, вимушені залишити Донбас, – вони повинні отримати дозвіл, щоб проголосувати або бути обраними. Це їхнє конституційне право”, – нагадав Клімкін.

Читайте також:
ОБСЄ чекає пропозицій щодо збройної поліцейської місії на Донбасі

Ватажки “ДНР” і “ЛНР” виступили проти спроб України “руками ОБСЄ захопити Донбас”

Тим часом Сергій Лавров заявив, що проблема гарантування безпеки під час проведення виборів на Донбасі – “штучна”.

“Що стосується безпеки під час виборів, ця тема зайняла достатньо серйозний час під час наших переговорів. Українські колеги хочуть певну воєнізовану місію, пояснюють її необхідність тим, що інакше неможливо буде вільно агітувати під час передвиборчої кампанії. Але по-моєму, це штучна проблема”, – вважає головний російський дипломат.

Він також звинуватив Україну в намаганнях таким чином, “періодично висуваючи якісь нові приводи”, відтягнути реалізацію “найголовніших домовленостей”, укладених у Мінську в лютому 2015 року.

Водночас Лавров запевнив, що Москва підтверджує згоду на обмін полоненими на Донбасі згідно з принципом “усіх на всіх”, закріпленим у Мінських угодах.
І поскаржився, що вирішувати питання обміну полоненими “доводиться в досить емоційно напруженій ситуації”.

Нагадаємо, Україна наголошує на тому, що принцип “усіх на всіх” включає й тих полонених, яких Росія утримує на своїй території.

Як написала у “Фейсбуці” перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко, саме з питання заручників Клімкін почав сьогоднішнє спілкування з колегами по “нормандському формату”.

За її словами, глава українського МЗС передав міністрам листа від мам і дружин заручників, утримуваних у полоні бойовиками.

“Як бачимо з озвучених Лавровим заяв, РФ продовжує шантажувати Київ заручниками, вимагаючи амністії бойовиків і прив’язуючи це до іншого пункту мінських угод – звільнення НЕЗАКОННО утримуваних осіб.
Думаю, саме ця позиція і є відповіддю на питання, чому ж зірвалася операція зі звільнення заручників до Великодня”, – наголосила Геращенко.

“Україна гостро піднімає гуманітарні питання: доступ міжнародних місій, звільнення заручників. І ключовим у цьому є безпековий компонент. Сталий режим припинення вогню є ключовою запорукою для вирішення політичного блоку питань.
І щодо можливих виборів на Донбасі – вони можливі тільки в умовах сталої тиші, роззброєння, і за українським законодавством, яке ми напишемо САМІ, без підказок Кремля”, – додала перший віце-спікер українського парламенту.

Читайте також:
Підсумки “нормандського” Парижа: троє – за вибори в ОРДЛО вже в червні, Україна – проти

Замість змін Конституції ЄС тепер вимагає від України виборів в ОРДЛО