“Володар історії”. Після розкриття правди про 28 панфіловців Путін підпорядкував Росархів лише собі

Президент Росії Володимир Путін підписав указ, згідно з яким керівництво діяльністю Федерального архівного агентства (Росархів) буде безпосередньо здійснювати глава держави, а не уряд.

Як повідомив Путін на зустрічі з керівником Росархіву Андрієм Артизовим, це рішення пояснюється тим, що матеріали, якими володіє відомство, “становлять особливу цінність для держави“, передає ВВС.

Варто нагадати, що в березні був звільнений з посади директор Державного архіву Росії Сергій Мироненко. Минулого року в нього був конфлікт із міністром культури Володимиром Мединським після того, як Росархів розсекретив документи, що спростували канонічну радянську історію про 28 “героїв-панфіловців”.
Після тієї публікації Мединський закликав керівництво Росархіву “займатися своєю професією і не давати власних оцінок архівним документам”.
Професор Сергій Мироненко працював директором Росархіву з моменту його заснування в 1992 році.

У липні 2015 року провідні російські ЗМІ з посиланням на інформацію Держархіву РФ повідомили, що знаменитий “подвиг 28 панфіловців” – цілковита вигадка журналістів газети “Красная звезда”. Було розсекречено документ, автор якого – головний військовий прокурор СРСР Микола Афанасьєв. Він ще в 1948 році доповідав, що історія про героїзм бійців дивізії під командуванням генерал-майора Івана Панфілова – вигадана.

Згідно з офіційною пропагандистською версією, 16 листопада 1941 року, коли почався новий наступ німецьких військ на Москву, 28 бійців 4-ї роти 2-го батальйону 1075-го стрілецького полку 316-ї стрілецької дивізії на чолі з політруком Клочковим зайняли оборону поблизу роз’їзду Дубосєково, за 7 кілометрів на південний схід від Волоколамська, і в ході 4-годинного бою знищили 18 ворожих танків, але всізагинули.
За словами професора Мироненка, “не було 28 героїв-панфіловців — це один із міфів, які насаджувала держава”.

Бій з таким подробицями не згадується ні в радянських, ні в німецьких офіційних документах. Про нього нічого не повідомляв ні командир 2-го стрілецького батальйону (у якому перебувала 4-та рота) майор Решетников, ні командир 1075-го стрілецького полку полковник Капров, ні командир 316-ї стрілецької дивізії генерал-майор Панфілов, ні командувач 16-ю армією генерал-лейтенант Рокосовський. Нічого не повідомляють про нього і німецькі джерела, хоча втрата в одному бою 18 танків для кінця 1941 року була б для Вермахту помітною подією.
Сам журналіст “Красной звєзди” Кривицький, який був автором передовиці “Заповіт 28 полеглих героїв”, пізніше визнавав, що ця історія – містифікація.
Військовослужбовці, про яких писав Кривицький як про учасників бою і яким було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу, загинули або раніше, або пізніше зазначеної дати, або залишилися живими.

Мало того, в листопаді 1947 року Ввійськовою прокуратурою Харківського гарнізону був заарештований і притягнутий до кримінальної відповідальності за зраду Батьківщині Добробабін Іван Євстахійович. Згідно з матеріалами справи, перебуваючи на фронті, Добробабін добровільно здався в полон німцям і навесні 1942 року вступив до них на службу, служив начальником поліції тимчасово окупованого німцями села Перекіп Валківського району Харківської області.

Під час арешту в Добробабіна знайшли книгу про “28 героїв-панфіловців”, і виявилося, що він є одним з учасників цього “героїчного бою”, за що йому і присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Допит встановив, що Добробабін справді воював поблизу Дубосєкова, був легко поранений і потрапив у полон до німців, але ніяких подвигів не здійснював, і все, що написано про нього у книзі про героїв-панфіловців, не відповідає дійсності. Якраз у зв’язку з цим головна військова прокуратура СРСР провела ґрунтовне розслідування історії бою біля роз’їзду Дубосєково, розкривши інші деталі, що не відповідають дійсності.

Читайте також:
Довіра росіян до Путіна потроху повертається до рівня “докримської”

Нагадаємо, Володимир Путін неодноразово заявляв: “Спроби переписати і фальсифікувати історію Другої світової війни спрямовані на підрив авторитету та сили сучасної Росії. Допустити переписування історії – значить очорнити пам’ять мільйонів загиблих, які віддали життя в опорі нацизму”.
У 2013 році російські експерти за вказівкою президента взялися формулювати “єдиний стандарт” викладання історії в школах. Відповідати на “важкі запитання” щодо різних етапів російської історії вирішили, виходячи з геополітичних інтересів Росії, про сталінські репресії домовилися не згадувати тощо.

Доповідь прокурора Афанасьєва голові ВР РРФСР Жданову щодо дійсних обставин “подвигу героїв-панфіловців” (1948)