ЄС тепер не до нас, безвізовий режим відкладається, зате буде “відкрите небо”, – реакція соцмереж на Brexit

Brexit

 

Позитивний результат референдуму про вихід Великої Британії з Європейського Союзу став головною темою для обговорення не лише на міжнародній політичній арені, а й у соцмережах.
Українські користувачі також жваво приєдналися до оцінювання, прогнозування та дискусій щодо подальшої долі ЄС після Brexit. Проте зі зрозумілих причин нас найбільше цікавить те, який вплив зміни в конфігурації Євросоюзу матимуть на Україну.

Відомий журналіст-міжнародник, засновник профільного сайту “Європейська правда” Сергій Сидоренко нагадує про те, що саме через суперечку Британії з Іспанією щодо статусу Гібралтару зайшов у глухий кут процес підписання угоди про “відкрите небо” між Україною та ЄС:

“А от тепер в ЄС не буде Британії… і не буде суперечки. Чекаємо на підписання угоди, щойно ЄС завершить процедуру та виключить Сполучене Королівство зі своїх рядів”, – пише Сидоренко.

Депутат Київської міської ради від ВО “Свобода” Юрій Сиротюк закликає Україну винести для себе з цієї ситуації ту мораль, що тільки сильний гравець може сам вирішувати свою долю:

“Будьмо як Великобританія. Будуймо Велику Україну – Соборну Суверенну національно і соціально справедливу державу української нації на українській землі.
Будьмо сильними. Світ поважає тільки сильних. І тоді Британія пануватиме на морях, а Україна – на межі Європи і Азії“.

Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко передбачає, що після виходу Британії Росія посилить тиск на Євросоюз, і Україна для європейців остаточно відійде на другий план:

“Тому Берлін має зіграти на випередження: втративши Британію, Європа має набути Україну“, – пише Гопко, яка саме цими днями перебуває в столиці Німеччини на запрошення німецької сторони.
“Ну і для нашої влади це застереження: світ міняється, і якщо не консолідуємося, то можемо опинитися в забутті. А з війною на Сході самотужки не перемогти агресора…
Бо зараз ЄС і Берлін зі своїми іграми щодо затягування з наданням Україні безвізового режиму (адже ми виконали усі вимоги) дограється, що наші люди теж не захочуть до Європи, бо ЄС непрогнозований і не тримає обіцянок”, – вважає голова профільного комітету ВР.

Перший заступник голови Верховної Ради і учасниця Тристоронньої контактної групи в Мінську Ірина Геращенко наголошує, що результати британського референдуму матимуть негативні перспективи і для України. І, зокрема, можуть відтермінувати запровадження безвізового режиму з ЄС.

Ослаблена і розділена Європа, розколота на скептиків і оптимістів, Європа , що боїться свого завтрашнього дня, – золота мрія Кремля“, – зазначає Геращенко.
І закликає “не опускати руки” :
“Такий уже наш український шлях – як українські дороги: з колдобоїнами і ямами, зате без порєбріків і завжди на Захід. Тому йдемо далі. Вимагаємо від ЄС виконати іх зобов’язання щодо безвізового, очікуємо пролонгації санкцій проти РФ, боремося за нашу євроатлантичну перспективу. Бо іншого вектору для України просто не існує, попри все”.

Народний депутат від Блоку Порошенка, голова делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв налаштований ще більш песимістично. На його думку, вихід Британії з ЄС для України не означає “абсолютно нічого доброго”:

“Євросоюз закриється від будь-яких зовнішніх подразників і ліквідовуватиме внутрішні, щоб не пішла ланцюгова реакція. Тому санкції проти РФ, дуже вірогідно, почнуть поступово знімати з 2017 року, а безвізовий режим для нас, Грузії та Туреччини відкладеться на невизначений час“.

Журналіст, аналітик, експерт Несторівської групи Євген Глібовицький закликає українську владу якнайшвидше врахувати ті зміни, якими загрожує зміна ставлення до України після змін у конфігурації ЄС:

Нам потрібна різка зміна нашої риторики і політики всередині ЄС. Наразі Україна подає себе і сприймається як жертва агресії, якій складно поратися самостійно. Успішність наших реформ сприймається дуже суперечливо.
Нова українська політика має фокусуватися на промотуванні України як частини рішення, а не проблеми. На демонстрації України як сумлінного гравця, який допомагає зміцнювати безпеку ЄС. На поясненні тих унікальних переваг, які ми маємо у дипломатії щодо пострадянського простору”.
“А МЗС мав би фокусуватися на тому напрямку, де громадянське суспільство поки майже безсиле, а європейці слабкі – на нашій східній політиці. Те, що може Київ на Кавказі, в Центральній Азії, в Білорусі, Молдові – Брюссель чи інші ЄСівські столиці або не можуть, або не вміють, або не хочуть, або все разом. На тлі цього ми маємо нарощувати свою «м’яку силу» щодо Росії і Білорусі”, – наголошує Глібовицький.

Голова “Майдану закордонних справ”, дипломат Богдан Яременко радить не поспішати з висновками:

“Що буде далі, після референдуму в Великобританії, з економікою, торгівлею, безвізом, єдністю ЄС щодо санкцій і з усіх інших питань, які турбують нас, а не їх?
Проста і чесна відповідь – ніхто не знає. Є такі ситуації, коли не залишається нічого іншого, ніж чекати, уважно спостерігати і швидко реагувати”.

А журналіст Юрій Луканов лаконічний:
“Нам тепер нічого не лишається як створювати союз Межимор’я, як запропонував Президент Польщі Дуда – від Чорного до Балтійського”.

Читайте також:
На таємній зустрічі країни ЄС обговорили реакцію на вихід Британії з Євросоюзу

В Англії вбили депутатку парламенту, як агітувала проти виходу з ЄС

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *