Юристи підказали українській владі три способи, як зупинити будівництво Керченсього моста до РФ

За два роки окупації Криму Україна не зробила нічого, аби зупинити будівництво Росією Керченського мосту між півостровом та Краснодарським краєм РФ. Водночас є три можливі міжнародні механізми, які можна застосувати у цьому випадку. Це – консультативний висновок Міжнародного суду ООН, створення ad hoc арбітражу та застосування тимчасових заходів забезпечувального характеру.
Про це заявили експерти з міжнародного морського права сьогодні, 18 квітня, на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Вони зазначили, що Україна може одночасно застосувати всі три інструменти.

За словами Дениса Рабомізо, президента Колегії юристів з морського права України, згідно з Конвенцією ООН з морського права 1982 року, якщо Росія відмовиться від можливих механізмів розгляду спору, Україна може ініціювати розгляд справи в ad hoc арбітражі, де сторони самі визначають учасників процесу.

“Якщо Росія не ініціює призначення тих чи інших арбітрів, а скоріше за все, так і буде, то їх призначать компетентні органи”, – пояснив Рабомізо.

Він зазначив, що наступним кроком мають стати забезпечувальні заходи.

“Ми чудово розуміємо, що розгляд спору в міжнародному арбітражі – це не розгляд спору в Печерському суді міста Києва, де це займає декілька місяців. Ця процедура триватиме роками. […] До того часу міст вже можуть побудувати”, – підкреслив Денис Рабомізо.

Він пояснив, що такі забезпечувальні заходи застосовують для захисту прав однієї зі сторін або навколишнього середовища. Рішення може прийняти Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі.

Віталій Набухотний, юрист Регіонального центру з прав людини розповів про третю можливість – винесення Міжнародним судом ООН консультативного висновку.

Таке рішення не є юридично обов’язковим, проте для винесення останнього необхідна згода обох сторін, а у випадку з Росією на це годі й сподіватися. Втім, консультативні висновки також мають певну вагу та часто використовуються державами у своїй подальшій міжнародно-правовій практиці.

Ініціатива може виходити від Генасамблеї ООН або ж від спеціалізованої установи ООН, у даному випадку – Міжнародної морської організації.

“Механізм через Генеральну асамблею є технічно важчим, проте він відповідно до практики є більш дієвим”, – зазначив Набухотний. Правник додав, що для цього необхідно проводити потужну дипломатичну кампанію.

На думку юриста Регіонального центру з прав людини такий консультативний висновок міг би стати “козирем у рукаві” для України під час вирішення інших правових питань у контексті окупованого Криму.

Варто зазначити, що в 2013 році Україна та Росія підписали договір про транспортне сполучення через Керченську протоку. Після окупації Криму Росією в 2014 році українська сторона розірвала цей договір.
Росія почала будувати транспортний перехід до окупованої території ще в 2014 році. Споруда є стратегічно важливою, адже забезпечить сухопутне сполучення півострова з Росією. Вартість проекту оцінюють у 212 млрд. рублів ($3,2 млрд.).
Це будівництво порушує двосторонні домовленості про те, що дві держави мають спільно вирішувати питання, які стосуються діяльності у внутрішніх водах обох країн.
Спорудженню мосту заважають природні умови, зокрема нестабільна поверхня морського дна в Керченській протоці.
Спочатку дедлайн будівництва мосту, був запланований на 18 грудня 2018 року. Однак нещодавно термін завершення робіт перенесли на кінець 2019 року.

Читайте також:
“Ювілейний” візит Путіна на “місце злочину” в Крим. МЗС України висловило протест