
Українські військові під час операції “Ведмежий капкан” повернули під контроль 14 населених пунктів на Харківщині та відрізали російські підрозділи від основних сил. За даними 475-го окремого штурмового полку CODE 9.2, операція охопила територію площею 204 квадратні кілометри, а втрати російської армії становили 911 військовослужбовців.
Про підготовку, перебіг і результати операції розповідається у відео 475-го окремого штурмового полку CODE 9.2.
Його командир Олександр Настенко пояснив, що задум полягав у тому, щоб не атакувати російські позиції безпосередньо, а охопити їх із двох флангів, перерізати наземне постачання та поступово зачистити захоплену противником територію, передає “Суспільне“.
За інформацією, оприлюдненою CODE 9.2, 29 червня 2026 року російські війська почали інфільтруватися на територію Харківщини, підконтрольну Силам оборони. Російська сторона назвала ці дії операцією “Ведмежий кут”. Її метою було оточити й розгромити українські підрозділи в північно-східній частині регіону.
У відповідь українські військові спланували операцію “Ведмежий капкан”. Її розробляв центр мультидоменних операцій “Фаланга”, до виконання залучили 475-й окремий штурмовий полк та інші підрозділи Сил оборони.
10 вересня полк CODE 9.2 отримав завдання зачистити територію від російських військових, відновити втрачені позиції та передати їх підрозділам, які мали надалі утримувати оборону.
Наступного дня в район операції зайшли розвідники й оператори безпілотників. Приблизно 15 вересня почали вводити штурмові групи, а 20 вересня розпочалося виконання основного завдання.
Перед початком наступу українські військові встановили розташування російських позицій. Командування вирішило діяти з двох флангів, щоб відрізати противника від наземного постачання.
“Ми вирішили зробити два прориви по флангах – справа і зліва. І через ці прориви завести штурмові групи, відрізати все угруповання, перекривши можливість наземного постачання”, – розповів Олександр Настенко.
Важливою частиною задуму став відволікальний маневр із використанням двох танків – Т-80 та Abrams. Вони зайшли до Вільхуватки, відкрили вогонь прямою наводкою по російських позиціях і відійшли.
Російські військові сприйняли цей напрямок як основний об’єкт атаки та почали перекидати туди резерви з флангів. Цим скористалися українські підрозділи.
“Наш ворог вирішив, що це буде основний наш об’єкт атаки. І почав туди стягувати резерви з флангів”, – пояснив командир полку.
За словами командира танка Abrams із позивним “Британець”, екіпаж розумів, що його завданням є відволікти увагу противника й дати змогу просунутися українській піхоті. Дії танків прикривали безпілотники.
Після того як російські резерви перемістилися, українські військові завдали по них ударів 18 безпілотниками виробництва Firepoint. Ці БПЛА літакового типу використовували для ураження скупчень особового складу, місць розташування російських військових та позицій операторів безпілотників.
Одночасно з ударами по резервах почався наступ українських штурмових груп. Перший штурмовий батальйон просувався з одного флангу, розвідувальний батальйон – з іншого.
Так українським військовим вдалося охопити російські позиції та відрізати частину підрозділів від основних сил. За задумом операції, це мало позбавити противника можливості повноцінно забезпечувати своїх військових на передовій.
Настенко назвав два основні етапи “Ведмежого капкана”:
Українські військові також мінували дороги та завдавали ударів по місцях розташування російської техніки й особового складу. Це ускладнювало підвезення боєприпасів, забезпечення артилерійських позицій, операторів FPV-дронів та підрозділів на передовій.
За словами командира полку, удари по тилових позиціях змусили російську сторону переорієнтувати частину розвідувальних засобів із переднього краю в тил.
Під час зачистки українські штурмовики просувалися лісовими ділянками, виявляли російські укриття та вступали у стрілецькі бої. Після того як російські військові зрозуміли, що частину укриттів уже зайняли українці, вони почали атакувати їх мінометами та FPV-дронами.
У цей час українська артилерія працювала по тилових позиціях противника. За словами Настенка, під час одного з ударів загинув командир російського 11-го танкового полку з позивним “Отец”. Інформацію про це, як стверджує командир, українські військові отримали від розвідки та з повідомлень російської сторони.
Після того як штурмові групи виконали завдання з охоплення позицій і зачистки території, їх замінила важка механізована бригада, яка мала надалі утримувати відновлені позиції.
За даними 475-го окремого штурмового полку CODE 9.2, під час першого етапу операції Сили оборони повернули під контроль 14 населених пунктів на території загальною площею 204 кв. км.
У полку заявили, що втрати російських військ становили 911 військовослужбовців. Також українські військові повідомили про знищення російської техніки, озброєння та складів боєприпасів.
Окремим результатом операції стала евакуація п’ятьох людей. За словами Настенка, їх вдалося врятувати за допомогою евакуаційного безпілотника, оскільки вивезти людей наземним способом було неможливо.
Командир полку вважає, що досвід операції може допомогти Силам оборони протидіяти тактиці російської інфільтрації. За його словами, російські підрозділи, які проникають у тил українських позицій невеликими групами, часто не мають суцільної лінії оборони, а їхнє постачання значною мірою залежить від повітряної логістики.
“Коли противник перебуває в тилу, одна чи дві групи, їх просто потрібно систематично виявляти та знищувати”, – сказав Настенко.
Він також наголосив, що тактика на фронті постійно змінюється: кожна зі сторін шукає нові рішення, а противник намагається знайти протидію. “Війна – це конкурс креативу”, – підсумував командир 475-го окремого штурмового полку.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!