Антон Колумбет
військовослужбовець ЗСУ, громадський активіст, колишній заступник міністра у справах ветеранів України
(FB)
Значить, доповідаю буквами через фейсбук оторопілій вкраїнській громаді, яка в черговий раз безкоштовно поїла гівна, свій потужний та незламний аналіз.
В Україні вже давно існує тіньовий бізнес “груп підтримки ухилянта”. Основною послугою є транспортування свіжомобілізованого з військової установи будь-якого рівня до безпечного місця, де він розчиняється в просторі.
Основною тактичною одиницею цього бізнесу є групи швидкого реагування (далі — ГШР). Типовий штат ГШР складається з таких сил та засобів:
- Адвокат
- Лікар
- Блогер
- Водій
- Група силової підтримки
- Група SMM-підтримки
Типовий перелік заходів виглядає наступним чином:
- Отримується запит на “порятунок” конкретного ухилянта, якого затримано, зазвичай від нього самого або його родичів.
- З’ясовуються конкретні деталі: де він зараз перебуває, який правовий статус, стан військового обліку, формат доправлення до ТЦК і якого тощо.
- Розробляється план.
- ГШР прибуває на місце утримання ухилянта і проводить операцію за розподіленими ролями:
- 4.1. Адвокат пише та на місці подає запити, надає юридичну підтримку, шукає підстави для надання відстрочки, опротестування висновку ВЛК, викликає поліцію та веде з нею комунікацію щодо кваліфікації мобілізаційних заходів як незаконного утримання тощо.
- 4.2. Лікар використовує будь-які захворювання клієнта як потребу його негайної шпиталізації, тисне на ненадання медичної допомоги по запиту, проводить телефонний огляд клієнта на пошук будь-яких пошкоджень для кваліфікації як побиття, комунікує з офіційною “швидкою”, яку зазвичай теж викликають на місце.
- 4.3. Блогер веде з місця події стріми, фіксує всі події і генерує контент про “злочинне ТЦК”.
- 4.4. Водій сидить і чекає.
- 4.5. Група силової підтримки топчеться подалі в тому випадку, якщо ГШР почне пиз***ити якийсь осатанілий від істерик черговий. Включаються при наказі здійснити силові дії — розбити вікно, відчинити ворота тощо.
- 4.6. Група SMM-підтримки перепощує отриманий від блогера контент по цільових групах антимобілізаційних заходів, супроводжує медійне висвітлення та відповідає за максимальний розголос комплексу заходів.
Ця послуга коштує багато грошей і надається з перемінним успіхом. Вартість залежить від наявного розрахунку екіпажу та надається пакетно (наприклад, адвокат без блогера коштує значно дешевше) та правового статусу “клієнта”.
Трагікомізм ситуації полягає в тому, що росіяни до цього всього дотичні дуже опосередковано. Дійсно, мережа антимобілізаційних пабліків та істерія роздувається за їх підтримки. І зрозуміло, що особовий склад для ГШР організаторами процесів підбирається з чіткою проросійською позицією (тобто сєпарів), тому що робота ця важка психологічно, і потрібно бути відданим справі, а це чисто за гроші не купиш. Та головною метою будь-якої комерційної структури є саме отримання прибутку. Ніхто не хоче любити Росію безкоштовно. 😭
Ці групи в тій чи іншій формі постійно тусять під ТЦК, накопичувачами, воротами навчальних центрів, батальйонами резерву і так далі. Головна їхня мета — висмикнути рекрута до потрапляння в частину і вивезти в СЗЧ, звідки вже писати в частину адвокатські запити з опротестуванням результатів флюорографії.
Те, що вчора відбулось на Борщагівці, є співпадінням ідеального шторму.
- Клієнтом виявився діючий військовий дезертир, а не рекрут, хоча, думаю, що втік майже одразу.
- Оскільки він діючий, група пошуку привезла його на ПТД (пункт тимчасової дислокації) частини, а не в батальйон резерву, і “влила” в накопичувач.
- У кожної частини накопичувачі зазвичай розділені. Тих, хто прибуває по прямих контрактах чи мотиваційній мобілізації, розділяють з низькомотивованими рекрутами, які насмикані з маршруток. Робиться це з метою організації за ними догляду та режиму, і щоб вони не псували своїм безкінечним ниттям настрій добровольцям та нормальним мобілізованим. Плюс у цих накопичувачах чекають проявів епілепсії, наркотичної ломки і решти проблем. Після періоду адаптації, коли стає зрозуміло, хто з новоприбулих є ідейним дегенератом, а хто просто заляканий антимобілізаційною істерією, нормальних разом із контрачами заливають вже спільно на БЗВП у навчальний центр або внутрішній навчальний підрозділ частини, звідки вони виходять вже всі однакові. Ненормальні зазвичай у цей час вже розчиняються в СЗЧ або забігу по шпиталях. Саме в такий накопичувач “клієнт” і викликав ГШР.
- ГШР виявилась креативною, цілеспрямованою і талановитою. Потрібно зазначити, що, оскільки головним ворогом ухилянта є ТЦК, саме проти ТЦК була направлена першочергова інформаційна кампанія, і саме звідти їхала визволяти клієнта ГШР. Знайшовши по місцю ПТД частини, ГШР миттєво змінила інформаційну кампанію на загадкову “таємну катівню”.
- Ролі лікаря та блогера злились в одній дуже талановитій клікуші, яка відпрацювала номер на 500%. З таким надривом натиснути одночасно на всі патерни вкраїнчиків — і “проти ТЦК”, і “таємні катівні”, і “дитина в небезпеці”, і “damsel in distress”, і одяг парамедика, і приватна швидка — вдалі дії ворога необхідно поважати: жодне управління ФСБ не здатне організувати такий форм-фактор.
- Органіка вийшла єб***йша. Надрочений антиТЦКшними гаслами нарід прибував уже в закручений двіж.
- ПТД не мають у своєму складі спеціальних тіпів для протидії ГШРам. У них немає офіцерів-юристів, звиклих до жіночих істерик чергових, і їм заборонено ходити по формі. Наряд банально не знав, що йому робити, і його спорадичні дії лише підігрівали істерику натовпу про “щось тут нечисто”.
Всі ці фактори і злились воєдино, породивши черговий мерзенний випадок. Його причини наступні:
- Вільна робота проросійськи налаштованих груп “рішал”, які професійно займаються антимобілізаційними заходами.
- Вільне сприяння їхній роботі з боку деяких військовослужбовців командного складу, переважно з ТЦК та навчальних центрів. Бізнес зародився як “таксі з ТЦК/учебки”, коли адвокат просто привозив гроші, і рекрута виводили йому в ручки.
- Несправедлива мобілізаційна політика, яку населення підсвідомо відчуває, і будь-яке смикання за цей оголений нерв миттєво викликає опір.
- Скотське відношення до військовослужбовців з боку держави в частині грошового забезпечення — бо замість грошової мотивації всім пропонується самостійно придумати, як мотивувати заляканого рекрута.
- Відсутність дієвого покарання за дезертирство з виключенням зі складу Збройних сил України — бо всі марять якимось півмільйоном дезертирів, яких треба поцьомати в попку, і ось вам нова армія, хоча їхня боєздатність і користь війську від’ємна. Зате є користь у донесеннях про чисельність.
Доповідь завершив.
Читайте також:
“Мені соромно перед Нацгвардією, поліцією та “Азовом”: воєнкор Мар’ян Кушнір — про сутички в Петропавлівській Борщагівці
Унікальних переглядів: 70
