
автор: Віталій Когуч
Ще кілька років тому українські морські дрони дивували світ атаками на російські військові кораблі. Невеликі безекіпажні катери змусили значно потужніший Чорноморський флот РФ змінити звичний спосіб дій. Тепер ці технології освоюють нові завдання. Морські платформи несуть повітряні дрони, беруть участь у протиповітряній обороні, взаємодіють з іншими безпілотними системами.
І схоже, що це лише початок.
14 жовтня Міністерство оборони України повідомило про результати міжнародних навчань НАТО REPMUS 2026. Українські військові відпрацювали морські операції з використанням системи DELTA. Вона дозволила об’єднати повітряні, надводні й підводні безпілотні засоби та радари в спільному інформаційному просторі.
За сухим повідомленням про навчання стоїть цікава зміна. Ще донедавна головною новиною була поява чергового морського дрона з новими можливостями. Тепер дедалі важливішим стає те, як ці машини взаємодіють між собою, хто ними керує і наскільки злагоджено вони виконують завдання.
У підрозділі активних дій Головного управління розвідки Міноборони Ferrata цю еволюцію добре знають із власного досвіду. Його бійці використовують і вдосконалюють безекіпажні катери “Катран”. За час війни уявлення про можливості таких машин суттєво змінилося.
“Колись у нас були лише дрони-камікадзе, які знищували кораблі. Але я зрозумів: потрібна група дронів-носіїв, які можуть доставляти інші безпілотні засоби. Таких як FPV-дрони, дрони літакового типу. Так воно й сталося. А далі з’явилися перехоплювачі, потім ракети”, — розповідав командир підрозділу Ferrata з позивним “Дев’ятий” в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ.
Сьогодні морський дрон дедалі більше нагадує невеликий безпілотний корабель, на борту якого можуть розміщуватися різні засоби ураження та розвідки. Змінюються завдання, обладнання, способи застосування.
У Ferrata над цим працюють постійно. Дев’ятий не приховує свого захоплення “Катраном”, називаючи його “Роллс-Ройсом” серед морських дронів. І пояснює таку оцінку просто: за можливостями катера стоїть величезна робота команди, яка весь час щось удосконалює.
Зрештою, війна швидко перевіряє будь-яке технічне рішення. Те, що добре виглядало під час випробувань, має витримати реальні бойові умови. А противник теж вчиться й шукає способи протидії.
У розмові з виданням “Мілітарний” Дев’ятий згадував спільні морські операції, до яких залучали різні безпілотні платформи та команди. Кожна група мала своє завдання, а всі разом працювали на один результат.
У цьому є своя логіка. Один засіб веде розвідку, інший виконує ударне завдання, третій забезпечує необхідні умови для роботи решти. Можливості кожного з них мають складатися в загальну картину.
З боку все може видаватися як робота кількох безпілотних машин. Насправді за нею стоять оператори, інженери, розвідники, командири. Люди, яким потрібно розуміти одне одного, швидко ухвалювати рішення й діяти злагоджено.
У підрозділі Ferrata цей підхід не обмежується морем. Підрозділ застосовує повітряні та наземні роботизовані засоби, а також проводить операції силами спецпризначенців.
І тут доречні слова іншого командира підрозділу — “Крижаного”, який керує штурмовою групою. Він переконаний, що професіоналізм починається ще до виходу на завдання: з підготовки, планування та розуміння кожним бійцем своєї роботи.
Для морських операцій цей принцип також важливий. Дрони стають швидшими, складнішими, отримують нове озброєння. А результат, як і раніше, залежить від тих, хто готує операцію та керує її виконанням.
Навчання REPMUS 2026 показали, що досвід України вже знаходить застосування у спільній роботі з партнерами по НАТО. Для українських підрозділів, які щодня воюють із використанням безпілотних систем, це давно практичне питання.
Бо зрештою
противника цікавить не кількість нових розробок і красивих презентацій. Його цікавить, звідки прилетить наступного разу.
А про це, як любить повторювати “Дев’ятий”, краще дізнаватися вже після застосування.
Читайте також:
Українські морські дрони Magura стали носіями повітряних дронів на військових навчаннях у США
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!