Оборонний комітет Палати громад парламенту Великої Британії опублікував матеріали Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС), у яких наведено докази залежності Росії від підтримки Китаю, Північної Кореї, Ірану та Білорусі у веденні війни проти України.
Про це повідомив Український центр безпеки та співпраці у четвер, 22 жовтня.
У представлених матеріалах дослідники проаналізували військову, технологічну та політичну співпрацю Росії з її союзниками, зокрема постачання компонентів для виробництва озброєння, боєприпасів і безпілотників.
За даними УЦБС, китайська компанія Jilin Chemical Fiber Group є важливою ланкою в постачанні ПАН-прекурсора — сировини для виробництва вуглецевого волокна — російському підприємству “Алабуга-Волокно”.
Дослідники встановили, що з 2022 року російська компанія опублікувала щонайменше дев’ять тендерів на транспортно-експедиційні послуги, пов’язані з доставкою вантажів із Китаю, їхнім митним оформленням та страхуванням.
“Алабуга-Волокно” переробляє цю сировину на вуглецеві матеріали, які використовують, зокрема, у виробництві ударних безпілотників “Герань”, їхніх модифікацій та інших видів російського озброєння.
У матеріалах також ідеться про роль Ірану в розвитку російського виробництва ударних дронів.
Зокрема, Тегеран не лише постачав Росії безпілотники Shahed-131/136, а й допомагав налагодити їхнє виробництво в Татарстані, ймовірно, в межах угоди про науково-технічну співпрацю.
Водночас в іранських ударних дронах виявляли російські комплектуючі. Також повідомлялося про надання Росією Ірану розвідувальної інформації для ударів по військах США та Ізраїлю й обговорення постачання винищувачів Су-35 і компонентів систем протиповітряної оборони.
Ще одним важливим військовим партнером Москви залишається Північна Корея.
За даними дослідників, КНДР забезпечує Росію артилерійськими боєприпасами, ракетами та військовим персоналом, що допомагає російській армії підтримувати високу інтенсивність бойових дій.
Натомість Пхеньян отримує ресурси, бойовий досвід і, ймовірно, доступ до російських технологій у ракетній та безпілотній сферах, супутникових системах, радіоелектронній боротьбі та військово-морських програмах.
Окрему увагу в дослідженні приділили Білорусі, яка після початку повномасштабного вторгнення дедалі глибше інтегрується в російський оборонно-промисловий комплекс.
Зокрема, білоруські підприємства виробляють важкі колісні шасі, які використовують у російських ракетних комплексах, реактивних системах залпового вогню та засобах ППО.
Крім того, білоруську оптико-електронну продукцію встановлюють на російські танки, бронетехніку та системи наведення.
Дослідники також зафіксували співпрацю Москви й Мінська у виробництві, складанні та обслуговуванні озброєння, а також створенні спільних навчально-бойових центрів.
В Українському центрі безпеки та співпраці наголошують, що партнерство з цими державами допомагає Росії обходити санкційні обмеження та нарощувати свій промисловий і військовий потенціал.
На думку дослідників, вивчення таких зв’язків і залежностей необхідне для ефективного обмеження можливостей російського військово-промислового комплексу.
Читайте також:
Росія отримала 12 тисяч робітників із КНДР для виробництва “шахедів”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!