Підсумки саміту ЄС: підтримка України, відданість санкціям проти РФ, обіцянка відкрити всі переговорні кластери до кінця року

Лідери 27 держав Євросоюзу за підсумками саміту ЄС у Брюсселі підтвердили готовність посилювати санкційний тиск на Росію та засудили рішення США тимчасово скасувати санкції щодо російського дизельного пального. Водночас проривних рішень щодо фінансування України та конкретних термінів її вступу до ЄС зустріч не принесла.

Про це йдеться у статті головного редактора “Європейської правди” Сергія Сидоренка, опублікованій 16 жовтня.

У підсумковому документі Європейська рада висловила жаль через рішення Вашингтона послабити обмеження на російське дизельне пальне. ЄС також наголосив на необхідності подальшого тиску на Москву, зокрема через обмеження енергетичних доходів Росії, усунення санкційних лазівок і протидію її “тіньовому флоту”. До можливих нових заходів належать також обмеження щодо росіян, які брали участь у війні проти України.

Під час саміту президент Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Зустріч тривала близько 25–30 хвилин і відбулася віч-на-віч. Обидва лідери позитивно оцінили її результати, а після переговорів доручили міністрам закордонних справ продовжити діалог. Угорщина раніше погодилася зняти вето на просування України до ЄС і перейти до конструктивнішого обговорення питань прав національних меншин.

Також помітно потеплішали відносини України з Польщею, констатує “ЄП”. Зеленський знову скористався аеропортом у польському Жешуві для поїздки за кордон після кількамісячної перерви, а після зустрічі з ним прем’єр Дональд Туск заявив, що обидві країни є друзями, які можуть розраховувати одна на одну у скрутні часи. За словами українського президента, Польща допомагає Україні, зокрема у зміцненні протиповітряної оборони.

Частину криз допомогли вирішити дії президента США Дональда Трампа. Його заяви та спроби домовлятися з Володимиром Путіним коштом українських і європейських інтересів стали тривожним сигналом для європейських столиць. Це змусило частину політиків гостріше усвідомити серйозність загроз і важливість підтримки України. Для Києва ситуація також підтвердила, що Європейський Союз залишається природним і безальтернативним партнером України, пише експерт.

Щодо євроінтеграції, лідери ЄС підтвердили, що розширення Союзу є геостратегічною інвестицією, яка має зміцнити європейський суверенітет. Водночас вступ і надалі залежатиме від виконання кандидатами необхідних критеріїв і прогресу реформ.

У підсумковому документі згадали відкриття двох переговорних кластерів для України та Молдови, однак Угорщина домоглася вилучення формулювання про їх відкриття “якомога найшвидше”.

Попри це, керівники ЄС і Зеленський публічно заявили про очікування відкрити всі переговорні кластери до кінця 2026 року.

За даними джерел “Європейської правди”, у Євросоюзі є готовність шукати компроміси навіть щодо складного аграрного кластера. Водночас конкретної дати вступу України до ЄС саміт не визначив.

Не ухвалили й остаточних рішень про нове фінансування України та використання заморожених російських активів. У проєкті бюджету ЄС на 2028–2034 роки наразі передбачено 100 млрд євро допомоги Україні, і, за даними “Європейської правди”, немає держав, які виступають за скорочення цієї суми. Однак питання додаткових коштів і використання російських активів залишається відкритим.

У листопаді очікується окремий саміт щодо бюджету ЄС, а завершити бюджетний процес планують у грудні.

Окремо Європейська рада наголосила, що до встановлення справедливого й тривалого миру в Україні не повинно бути нормалізації участі Росії та Білорусі в міжнародних спортивних і культурних заходах, зокрема з використанням їхньої національної символіки.

Загалом саміт не приніс Києву негайних фінансових чи інтеграційних проривів, але підтвердив підтримку України з боку ЄС і готовність продовжувати тиск на Росію, констатує “ЄП”.

Читайте також:
Єврокомісія створить нову робочу групу для допомоги Україні: детальніше