“Онуки Адольфівни”: історія незвичної назви батальйону 66 омбр

“Онуки Адольфівни”

(FB)

Назву та символ «Онуки Адольфівни» приніс у батальйон новий командир, коли прийняв управління підрозділом.

Під час несення військової служби у попередньому підрозділі, КСП батальйону було в будинку, який єдиний вцілів у селі.

Мальовничий будинок ззовні був розписаний українськими орнаментами, а всередині будинку був збережений український історичний побут. Зрештою після чергового ворожого обстрілу будинок сильно постраждав, і коли довелося з нього виїжджати, тоді ще лейтенант Горобець “Юдж” Юрій Васильович забрав з собою один із вцілілих предметів – старий портрет жінки, який висів на стіні. Він став його особистим талісманом.

Пізніше, з цікавості та бажання дізнатися більше про портрет, йому вдалося зв’язатися з мешканцями того будинку, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення.

Від її онуки вдалося з’ясувати, що жінку звали Ганна Адольфівна. Після цього управління батальйону, яке проживало в тому будинку, почали називати себе «онуками Адольфівни» в пам’ять про власників будинку, їх відданість українським народним традиціям, а також говорили, що саме портрет жінки на стіні захистив дім та її «онуків».

Після переходу до 2-го механізованого батальйону 66 ОМБр майор Горобець Ю.В. приніс цей символ з собою. Портрет Адольфівни став талісманом його нового підрозділу та висить на стіні КСП батальйону.

Комбат започаткував традицію та систему заохочення, згідно з якою, військовослужбовці, які зробили внесок у розвиток батальйону, нагороджуються шевронами із зображенням Ганни Адольфівни.

Читайте також:
63 омбр отримала почесне найменування – Лиманська