“Постійно поруч ризик, що війну спробують утихомирити за рахунок української незалежності”: Зеленський під час урочистостей

Українці відновили та зберегли незалежність своєї держави, і нинішнє покоління українців обов’язково захистить незалежність України.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні під час урочистих заходів з нагоди Дня Незалежності.

“Новинарня” поширює текст промови, який опублікував офіс президента України на офіційному сайті в понеділок, 24 серпня.

***

Сьогодні 35 років нашій незалежності. Тридцять п’ять років від того моменту, коли був ухвалений Акт проголошення незалежності нашої держави, незалежності України. Перед тим багато хто не вірив, що Україна стане незалежною. Тоді найсильніші розвідки світу не давали своїм президентам, своїм лідерам впевненого прогнозу, що Україна дійсно буде незалежною. Але українці відновили незалежність своєї держави. Українці зберегли незалежність своєї держави. І ми обов’язково захистимо незалежність України. Жодного сумніву в цьому. Україна буде незалежною завжди.

Тридцять п’ять років незалежності – для нас це не просто якийсь один період в історії нашого регіону та Європи. Це не щось випадкове й точно не те, що може залишитись десь за черговим різким поворотом історії. Ті, чия голова досі глибоко у 20-му столітті й у попередніх віках і хто сумує за часами, коли кілька персонажів могли розділити між собою пів світу, можуть просто не розуміти, на чому заснована наша впевненість. Але це насправді виключно їхня проблема, а не наша. Проблема, що вони ізольовані від реальності та майже не стикаються з такими людьми, як ви і як інші справді волелюбні люди, і не чують нікого, крім себе, і не відчувають сили, саме сили таких мрій, як у мільйонів українців і мільйонів інших вільних людей по світу, – мрії жити своїм життям і зробити так, щоб діти наші могли жити. Жити, а не бути асфальтом під чиїмись ногами, під чиїмись танками, під чиєюсь імперією. Цей наш Софійський майдан неодноразово вже засвідчував саме таку мрію. На цій площі звучало багато слів, багато надій. Але тепер тут звучить факт – факт, доведений силою і стійкістю наших людей у повномасштабній війні. Українці не будуть бруківкою під ногами царів і вождів. Українці не будуть розмінною монетою в суперечках столиць. Українці не будуть підкорятися тому, у що не вірять, і точно не полишать своєї мрії – мрії жити, мрії жити незалежно.

Сьогодні з нами мама Героя України Назарія Гринцевича. Назарій був 2003 року народження. Сьогодні з нами на Софійській площі рідні Героя України Степана Чубенка. Він був 1997 року народження. Назарій та Степан і ще мільйони наших хлопців і дівчат не застали той історичний день 1991 року, який дав відлік відновлення незалежності України. Вони не знали особисто тих, хто писав Акт проголошення незалежності й хто встановлював перші фундаментальні зв’язки нової, незалежної України зі світом, захищаючи право України бути собою. Але в них був той самий дух, який зберіг силу нашого народу, формулює волю нашого народу у визначні історичні моменти й провів Україну через усі надзвичайні випробування до відновлення незалежності України. В них була та сама віра в Україну, яка зберігає усе це: нашу Софію і нашу столицю, наші позиції, нашу державу. В них була та сама сміливість, яка об’єднує українських героїв різних часів і яка так сильно дійсно надихає світ бути з нами, бути з Україною. Ми впевнені в Україні, бо впевнені у своїх людях, які не зрадять її, – у мільйонах таких людей. Які можуть бути родом із Вінниці чи Краматорська, з Дніпра чи Запоріжжя, з Одеси чи Харкова, зі Львова чи Києва, із Севастополя чи Ужгорода, але є однаково українцями, однаково сміливцями та однаково мрійниками в сильному сенсі слова, людьми, хто не здається, коли мрію та Україну треба захищати.

Я хочу подякувати сьогодні всім таким нашим людям за те, що Україна є і Україна буде. Дякуємо вам. Я хочу подякувати сьогодні кожній мамі та кожному татові наших українських захисників і захисниць, наших українських героїв, кожній нашій родині, яка виховала своїх дітей так, що вони – люди: сильні, справжні, з великої літери, з великим серцем, і з великою країною. Дякуємо вам. Я хочу подякувати кожному й кожній, хто свій особистий внесок робить у те, що Україна не просто зберігає, а незмінно посилює свою незалежність. Дякую, що ви є в нас, є в України й що наша держава може пишатися вами.

Я прошу зараз усіх вшанувати пам’ять тих наших людей, які, захищаючи нашу державу, захищаючи наші синьо-жовті кольори й захищаючи нашу незалежність, віддали свої життя… віддали своє життя, щоб Україна могла жити, і зараз згадати про них – прошу – і вшанувати їх хвилиною мовчання… Дякую.

На честь нашого найбільшого державного свята ми відзначаємо нагородами України тих людей, без яких України не було б, і тих людей, які своєю долею багато в чому визначають, якою Україні бути. Наші воїни, наші цивільні, які робили й роблять усе, щоб Україна була на цьому світі, була справді вільною і щоб ім’я України звучало гордо, як звучить зараз в усьому світі. Давайте разом подякуємо таким людям…

Ми всі розуміємо, що в цій російській війні проти нас, проти України, вирішується значно більше, ніж майбутнє України та сходу Європи. Постійно десь поруч ризик, що цю війну спробують утихомирити за рахунок нашої української незалежності й життя нашого Українського народу. Ми протидіємо цьому ризику не наодинці. І ми додаємо сили нашому народу не наодинці. І віримо, що нам точно вдасться досягти достойного миру для нашої держави разом із нашими друзями, нашими партнерами.

Жодній нації в такій війні не вистачило б тільки своєї зброї. Жодна нація не справлялась би з такими ударами сильними без допомоги світу. Жоден народ не повинен залишатися без підтримки, коли проти нього ведеться таке звірство, така війна. Від перших її хвилин ми вкладаємось у єдність зі світом так, як насправді українцям ніколи до цього ще не вдавалось. Уже п’ятий рік ми робимо все, щоб у наших людей було достатньо зброї та скільки треба можливостей, щоб зберегти Україну й відкинути ворога, відкинути Росію.

Ми в Україні вдячні всім у світі, усім у Європі, усім, хто в серці поділяє нашу мрію про вільне й достойне людське життя, про вільне й достойне національне життя. Сьогодні саме такі друзі України з нами тут, на Софійській площі, і в цей день, коли дійсно з усіх куточків світу вітають нас, вітають українців, вітають нашу державу. Поважають Україну. Хочуть мати справу з нами, з Україною. Бо знають Україну, знають, що ми за країна й що ми насправді можемо.

Сьогодні ми побачимо українську міць. Те, чим ми захищаємо життя наших людей. Те, що зараз робить цю війну особливою. І те, що дозволить Україні після цієї війни бути справжнім донором безпеки для своїх партнерів, для своїх друзів передусім, для нашої Європи й усіх, хто допоміг нам із початку війни, і всіх хто допоміг нам зараз. Україна вміє бути вдячною. Україна вміє бути сильною. Звісно, зараз не час хизуватися. Але нам є що показати. Нам є за що подякувати українцям, які виробляють і застосовують нашу зброю. Нам є чим захищати незалежність України.

Я зараз хочу подякувати тим лідерам і тим народам, які без сумніву підтримали нашу державу, підтримали наших людей, нашу незалежність і які сьогодні приїхали в Україну, щоб 35-ліття незалежності України відзначити з нами. Дякуємо вам.

Читайте також:
Президент Євроради під час візиту до Києва процитував Лесю Українку й отримав орден “Європи”