Росія поступово втрачає позиції в Арктиці через санкції та посилення НАТО, – ГУР

Росія поступово втрачає свої стратегічні позиції в Арктиці через міжнародні санкції, посилення присутності НАТО в регіоні та зростання впливу Китаю. Водночас Арктика стає одним із ключових напрямів глобальної геополітичної конкуренції через значні запаси природних ресурсів і перспективи розвитку нових морських маршрутів.

Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

За оцінкою української розвідки, скорочення площі льодового покриву внаслідок зміни клімату відкриває нові можливості для судноплавства, геологорозвідки та видобутку корисних копалин. За прогнозами, вже до 2040 року Північний Льодовитий океан може практично втратити льодовий покрив у літній період.

У ГУР зазначають, що в Арктиці можуть бути зосереджені понад 30% нерозвіданих світових запасів природного газу та близько 13% нерозвіданих запасів нафти. Саме тому регіон дедалі більше перетворюється на арену боротьби між провідними світовими державами.

За даними розвідки, Кремль розглядає консолідацію країн НАТО та ЄС в Арктиці як одну з головних загроз своїм інтересам. Особливе занепокоєння Москви викликає вступ Фінляндії та Швеції до Альянсу, а також посилення співпраці Норвегії з НАТО, що, на думку російської влади, ускладнює доступ Північного флоту РФ до Атлантичного океану.

Окрему увагу в ГУР звернули на відносини Росії з Китаєм. Попри активізацію співпраці після початку повномасштабної війни проти України, Москва не зацікавлена у надмірному посиленні китайської присутності в Арктиці. У розвідці зазначають, що Кремль потребує китайських інвестицій для розвитку Північного морського шляху та освоєння арктичних ресурсів, але водночас побоюється втрати контролю над регіоном.

Ще одним фактором ослаблення позицій Росії, за оцінкою ГУР, є проблеми з оновленням криголамного флоту. Після запровадження санкцій країна зіткнулася з дефіцитом західних комплектуючих і змушена закуповувати частину обладнання в Китаї. Від початку 2022 року РФ ввела в експлуатацію лише один новий криголам, тоді як до повномасштабної війни щороку будувала приблизно по одному такому судну.

У розвідці наголошують, що вже у 2026–2027 роках щонайменше три російські криголами мають бути списані через завершення ресурсу експлуатації. За нинішніх темпів оновлення флоту Росія до 2030 року може зіткнутися з дефіцитом криголамів.

У ГУР підсумували, що Арктика поступово перестає бути регіоном беззаперечного домінування Росії та перетворюється на простір жорсткої стратегічної конкуренції, де військові, економічні й технологічні можливості Кремля поступово звужуються.

Читайте також:
НАТО розпочало військову місію в Арктиці