Федоров створив міф про мобілізацію без примусу й обіцяв те, що не можна виконати, – сержант і активіст Кротенко

Ілля Кротенко
військовослужбовець, сержант ЗСУ, громадський активіст

(FB)

Колишній міністр оборони Федоров це:
– вимкнення росіянам Старлінку;
– регулярний технологічний розвиток та інновації;
– масштабування успішного досвіду дронової війни;
– ефективна політика закупівель, в тому числі на міжнародному ринку;
– масштабування та підтримка власної ракетної програми і багато інших позитивних моментів.

Разом з тим, колишній міністр оборони Федоров це:
– безпосередня брехня військовослужбовцям щодо збільшення грошового забезпечення;
– образливі для нас і абсолютно відірвані від реальності нові контракти, які чомусь досі позиціонуються як велика реформа;
– відвертий провал роботи з мобілізацією та реформою ТЦК.

Давайте називати речі своїми іменами. Саме Міністерство оборони України є ключовим органом, який відповідає за формування державної політики та нормативно-правове регулювання мобілізації. І саме цей міністр оборони сім місяців ігнорував існування непопулярної проблеми з мобілізацією і, в тому числі, причетний до того, що деякі громадяни вже більшим ворогом вважають українських військових, а не окупантів. Не знаю як ще назвати те, що відбувається у нас з мобілізацією, окрім як провалом.

Ми можемо скільки завгодно виносити тили окупантів мідл- і діпстрайками, але якщо восени після своїх виборів вони мобілізують від 0,5 до 1 млн людей і вже за один-два тижні псевдопідготовки м’ясом в сталевих касках і з мосінками полізуть на нас з усіх напрямків, то чи зможемо ми їх зупинити?

Гаразд, нам вистачить дронів, з цим справді стало набагато краще. Але чи ви впевнені, що нам вистачить операторів для цих дронів? А те, що нам не вистачить піхоти, для того, щоб зупинити навалу з усіх сторін – це очевидно. Чи може вам нагадати, як ворог без бою брав в полон наших ТрОшників в прикордонних селах?

Одними безпілотниками ситуацію не врятуєш. Потрібні також люди, які можуть керувати цими безпілотниками, а ще, що важливіше, люди, які зможуть фізично зупинити прорив окупантів в глибину підконтрольної нам території.

Для того, щоб зупинити цей потенційний критичний наступ, проблеми з мобілізацією треба було виправляти ВЖЕ ЗАРАЗ, цього літа. Натомість Міністерство оборони анонсувало, що мобілізацією і проблемами з ТЦК вони займуться хіба що десь восени, що може бути вже запізно. Міністр оборони в публічній комунікації заявив, що примус в питаннях мобілізації нам не потрібен, що потрібно піднімати грошове забезпечення (чого не зробив), залучати більше іноземців (і як успіхи?), впроваджувати більш людяний підхід та кадрові перестановки.

І саме в цих обіцянках, на мою думку, і полягає значна частина суспільної підтримки та популярності Федорова.

Він – популіст. Він пообіцяв суспільству те, що не можливо виконати. Не існує і ніколи не буде існувати мобілізації без примусу. І не існує армії під час великої війни без мобілізації. Це міф.

Але суспільство охоче повірило в цей міф, що врешті-решт ТЦК перестануть забирати чоловіків з вулиць, військові перепідпишуть нові контракти, а хто не підпише, то восени почнуть звільняти з числа тих, хто служить найдовше (зізнаюся я сам на це повівся і повірив).

А головне, на заміну звільненим військовим не треба буде мобілізовувати нікого нового, бо до нас приїдуть сотні тисяч іноземців, а дронами будуть керувати інші дрони. Пів країни в рожевих окулярах.

Підбиваючи висновки, я розумію, що пливу проти течії і багато хто буде зі мною, мабуть, не згоден. Я поважаю ваше право на власну думку і ваше право висловлювати її на публічному протесті. І прошу вас поважати мою точку зору, хоч я, на відміну від вас, і не можу вже 4,5 роки висловлювати її з картонкою в центрі Києва.

За політичними іграми найважливіше – це не втратити нашу державу. І якщо першочерговою задачею, яку ставив перед міністром оборони президент України, було впровадження критично необхідної, але непопулярної реформи мобілізації. А міністр оборони понад пів року займався всім, окрім цього, то право президента – змінити такого міністра.

Інша справа, що про це треба відверто по-дорослому комунікувати з суспільством. Але, на жаль, для президента мобілізація – це така ж непопулярна тема, як і для міністра оборони, і він так само не хоче брати на себе за неї відповідальність.

Читайте також:
Генштаб саботує запровадження нової системи контрактів, хоча НГШ Гнатов сам підписав такий контракт, – Федоров