“Фактично приватна військова компанія”. В Україні набирає обертів експеримент із “приватною ППО”: перша статистика, коментарі Генштабу

В Україні триває експеримент зі створення так званої “приватної ППО” – системи протиповітряної оборони, до якої залучають не лише військових, а й добровольців, ветеранів, комунальні підприємства та приватний бізнес. Станом на травень 2026 року майже 30 організацій уже отримали дозвіл Міністерства оборони на участь у проєкті, а близько десяти підрозділів інтегровані в загальнодержавну систему протиповітряної оборони та виконують бойові завдання.

Як передає “Новинарня“, про це йдеться в статті “BBC News Україна“, опублікованій 29 травня.

За даними командування ЗСУ, станом на кінець травня підрозділи “приватної ППО” вже збили близько 50 російських безпілотників, зокрема реактивних “шахедів”. Найактивніше вони працюють на півдні України та в районі Харкова.

Ідея “приватної ППО” виникла як відповідь на різке зростання російських атак ударними безпілотниками у 2024-2025 роках. Росія не лише збільшила кількість запусків “шахедів”, а й змінила тактику їх застосування. Під удар дедалі частіше потрапляли виробництва, склади, логістичні центри, об’єкти критичної інфраструктури, залізнична інфраструктура тощо.

Як пояснив у коментарі “BBC News Україна” заступник головнокомандувача Збройних сил України бригадний генерал Андрій Лебеденко, українська система ППО фізично не встигала нарощувати спроможності відповідно до масштабу загрози.

Бригадний генерал Андрій Лебеденко, заступник головнокомандувача ЗСУ. Фото: пресслужба Генштабу Збройних сил України

“Об’єктів критичної інфраструктури ставало спочатку півтори сотні, потім п’ять сотень, потім, припустимо, дві тисячі, потім десять. Це призвело до того, що ми не встигали просто нарощувати спроможності по їх захисту. Стало зрозумілим, що симетрична відповідь на цю загрозу не працює. Треба діяти асиметрично”, – розповів бригадний генерал.

Саме пошук такого асиметричного рішення і привів до створення нової моделі. У червні 2025 року Кабінет Міністрів дозволив формувати групи ППО у складі добровольчих формувань територіальних громад. До них могли долучатися люди, які не підлягають мобілізації: жінки, ветерани, чоловіки віком 18-25 років, а також колишні військовослужбовці, які отримали поранення.

Згодом експеримент розширили. У листопаді 2025 року уряд дозволив створювати власні підрозділи протиповітряної оборони підприємствам усіх форм власності, а в березні 2026 року врегулював механізм тимчасової передачі таким підрозділам озброєння та боєприпасів.

Для отримання дозволу підприємство має звернутися до Міністерства оборони та довести свою спроможність виконувати завдання ППО. Зокрема, необхідно мати відповідну інфраструктуру для розміщення особового складу та техніки, а також забезпечити підготовку людей, які нестимуть бойове чергування. Кандидати проходять медичні перевірки, психіатричний і наркологічний огляд, не можуть мати судимостей або зв’язків із Росією.

За інформацією “BBC News Україна”, станом на середину травня заявки на участь у проєкті подали близько 40 організацій. Майже 30 із них уже отримали погодження Міноборони.

Водночас безпосередньо бойове чергування веде поки що менше половини схвалених операторів, решта перебувають на етапі закупівлі обладнання, оформлення документів та інтеграції до системи Повітряних сил.

Ключовою особливістю проєкту є те, що жодна структура не діє автономно. Усі групи “приватної ППО” працюють виключно в єдиному контурі управління Повітряних сил ЗСУ. Саме військові надають доступ до систем моніторингу повітряної обстановки, визначають цілі та погоджують відкриття вогню.

“Сили приватної ППО виконують функції не автономно, а додають спроможності Повітряним силам, які відповідають за протиповітряну оборону в країні. Це працює за принципом, схожим на приватні охоронні компанії. У нас є поліція, але захищають порядок та вкладаються в безпеку середовища також і приватні агенції. По суті приватна ППО – фактично приватна охоронна компанія, тільки захищає вона не периметр на землі, а зону в повітрі”, – пояснив Лебеденко.

Серед учасників експерименту видання називає компанії “Гвардія” та Carmine Sky. Вони вже мають підтверджені результати бойової роботи та повідомляють про перші збиті російські безпілотники.

За словами керівника “Гвардії” Валерія Кочерги, до роботи залучають ветеранів війни та колишніх військових фахівців.

“Ми – фактично приватна військова компанія. Але яка має більше специфічних знань”,

– зазначив він у коментарі BBC News Україна.

До проєкту активно придивляються також державні та комунальні структури. Серед потенційних або чинних учасників згадуються адміністрації морських портів Одеси, Чорноморська та Ізмаїла, водоканали і теплопостачальні підприємства Сум та Львова, конструкторське бюро “Південне”, а також “Укрзалізниця”, “Укренерго” та інші великі підприємства.

Для захисту об’єктів використовуються різні засоби – від мобільних вогневих груп до автоматизованих турелей із великокаліберними кулеметами, систем радіоелектронної боротьби та дронів-перехоплювачів. Частину обладнання оператори закуповують самостійно, а частину можуть тимчасово отримувати від держави.

Робота мобільної вогневої групи ДФТГ на Київщині, червень 2025 року. Фото: Стас Козлюк / Новинарня

За словами Кочерги, його підрозділ уже використовував передані державою радари, стрілецьку зброю та переносні зенітно-ракетні комплекси.

Командування ЗСУ свідомо не нав’язує учасникам конкретні моделі озброєння чи обладнання.

“Коли вони перший раз заходять на позицію, ми їм даємо базові розуміння, які засоби треба, які радіолокаційні станції, РЕБ, дрони-перехоплювачі, турелі. Ми їм даємо базу, вони заходять на ці засоби і потім формують свою точку бачення щодо їх ефективності. Далі ми їх уже не стримуємо. Якщо ми будемо їм вказувати, що купити, тоді втратимо одну із ключових переваг – свободу вибору. Тоді це буде не приватна ППО”, – наголосив бригадний генерал Лебеденко.

Вартість такого захисту є значною. За оцінками, наведеними “BBC News Україна” з посиланням на учасників ринку та Forbes Ukraine, стартові інвестиції в організацію протиповітряного захисту одного об’єкта можуть починатися від 20 млн грн. Проте учасники проєкту переконані, що для бізнесу такі витрати є виправданими з огляду на потенційні збитки від одного успішного влучання російського дрона.

У Генеральному штабі ЗСУ оцінюють результати експерименту позитивно та очікують подальшого зростання кількості операторів. Для підтримки бізнесу вже створено спеціальну систему консультацій і супроводу.

“Все для того, щоб прискорити темп. Щоб бізнес не ходив, як в темній кімнаті, навпомацки, щоб не шукав, як це зробити. У процесі отримання ліцензій ми підтримуємо, з ними зв’язуються, для того, щоб на кожному етапі були якість, швидкість, результат”, – пояснив заступник головкома Лебеденко.

За його словами, за час реалізації проєкту не було зафіксовано випадків “дружнього вогню”, пошкодження цивільних об’єктів або поранення сторонніх осіб через діяльність підрозділів “приватної ППО”.

Попередні підсумки експерименту Міноборони та військове командування планують підбити восени.

Читайте також:
⁨⁨Приватна ППО вперше збила реактивний шахед на Харківщині