Пекельні дороги агломерації Покровськ-Мирноград. Навіть за 15–20 кілометрів від лінії бойового зіткнення російські дрони тримають логістику під прицілом. Броня й РЕБ не завжди рятують – тож до позицій потрібно йти пішки, так безпечніше. Одну з ділянок оборони тут тримає 79-та Таврійська десантно-штурмова бригада.
Чим ближче до передової, тим гучніша канонада і сильніше дзижчання дронів над головою. Марно пробувати розібратися, чий це дрон – наш чи “пітєрський”. Але на фронті так заведено: своїх безпілотників у небі не буває, слід ховатись від кожного.
Повз нас снують навантажені НРК. Тепер логістика у прифронтовій смузі відбувається або в пішому порядку, або за допомогою наземних роботизованих комплексів. “Війна дронів”, як на небі, так і на землі – вже не фантастика, а жахлива реальність фронту.
Дуель БПЛА в небі поблизу Мирнограда – зайвий тому доказ. Просто в нас на очах російську “Молнію” атакує зенітний дрон-перехоплювач 79-ї бригади ДШВ. “Молнія” – знищена!
Втім, перевага противника відчутна – і в повітрі, і на землі. Із району Покровська та Мирнограда росіяни тиснуть в бік Добропілля, застосовуючи керовані авіабомби, артилерію і БПЛА. Щоправда, від лобових механізованих штурмів ворог уже відмовився, розповідає офіцер Олег.
І ось ми на позиції, де працює екіпаж наших оптоволоконних FPV-дронів – проти таких засобів системи радіоелектронної боротьби безсилі. Але морози ускладнюють роботу – чутлива оптика не витримує холоду.
Оператор FPV-дрона Андрій
Через обрив волокна і втрату управління Андрій вкрай засмутився, адже його дрон летів на знищення російської штурмової групи, яка наближалася до наших позицій. Проте за лічені хвилини його екіпаж знову готовий до вильоту. Від них у такі моменти залежить життя побратимів.
І один із його ударів став вирішальним – після влучання FPV російські штурмовики запанікували і… вирішили здатися в полон!
Член екіпажу FPV-дронів Анатолій, колишній ув’язнений
А поки пілот і штурман полюють на ворога, ще один член екіпажу, Анатолій, готує дрони для наступних вильотів.
Чоловікові 48 років. Значну частину життя він провів у в’язниці. Однак прийшов добровольцем, щоб помститися за маму, яка загинула внаслідок російського обстрілу Марганця. Тепер Анатолій хоче пошвидше навчитись пілотувати дрони й особисто відплатити росіянам за смерть матері.
Екшн 79-ї Таврійської бригади та розповіді трьох таких різних бійців – у відеорепортажі “Новинарні” з-під Мирнограда:
Читайте і дивіться також:
Пробитися в напівоточений Мирноград. Їдемо по Покровському напрямку з 79-ю бригадою ДШВ. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
