У цьому сюжеті — 2 в 1 — показуємо гуманітарну ситуацію у прифронтовому місті Дружківка на Донеччині та роботу реактивної артилерії 93-ї механізованої бригади “Холодний Яр” поруч, на Костянтинівському напрямку.
Дим над Дружківкою не розвіюється майже ніколи. Місто на Донеччині, розташоване за 15 кілометрів від лінії фронту, фактично живе під постійними ударами. По Дружківці летять керовані авіабомби, паралельно працюють ударні безпілотники.
Бачимо, як виглядають наслідки чергового авіаудару — такі атаки тут відбуваються щодня. Дружківка, яку ще донедавна вважали тилом, стрімко перетворюється на прифронтову зону суцільних руйнувань.
Кадр відео
Оцей будинок витримав ударну хвилю трьох КАБів, але загорівся через розпечені уламки, що пробили дах. Люди дивом не постраждали. Пожежу повністю ліквідувати не вдалося — рятувальники були змушені відступити через активність російських дронів. Над містом їх постійно десятки.
Ворог намагається взяти під контроль дороги, щоб перерізати логістику від Дружківки до Костянтинівки. Під ударами — і військова, і цивільна техніка.
Ми стаємо свідками ще й того, як російський FPV-дрон у середмісті атакує припарковану машину швидкої допомоги…
У таких умовах оборона агломерації Костянтинівка–Дружківка стає дедалі складнішою.
Оборону тут тримають воїни легендарної 93-ї механізованої бригади “Холодний Яр”. Ще до світанку вони виходять на позиції. Їхнє завдання — прикривати від ворожих дронів установку РСЗВ “Град”.
У протидії російським безпілотникам наші бійці покладаються насамперед на стрілецьку зброю.
У сутінках реактивна система швидко займає вогневу позицію, й екіпаж одразу відкриває вогонь. Часу обмаль — кожна хвилина на позиції під загрозою атаки з повітря. А перші постріли завжди пристрілочні.
Чи вистачає снарядів? Загалом так, хоча завжди хочеться більше.
Зараз зарядили 11 “олівців”. Чи стріляють цілим пакетом? Буває й таке, залежно від виявленої цілі. Це має бути велике скупчення противника, а не якийсь окремий мопед.
Поки артилеристи працюють, бійці не зводять очей з неба — напрямки можливих атак відомі напам’ять. Уся вогнева робота триває не більше 20 хвилин. Після відходу в укриття установку одразу перезаряджають. І в них на Костянтинівському напрямку така робота — щоденна. Із кожним днем — дедалі небезпечніша.
Дивіться все це і більше у відеорепортажі “Новинарні“:
Читайте і дивіться також:
“Сховалися в укриття – а там уже росіяни!” Важка дорога до Костянтинівки із групою 49-го штурмового батальйону “Карпатська Січ”. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
