Після важкого поранення хотіла повернутися у військо: померла 25-річна бойова медикиня 71-ї бригади ДШВ ЗСУ Анастасія “Пандора” Осінцева

Стало відомо про смерть 25-річної бойової медикині підрозділу аеророзвідки 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ Анастасії “Пандори” Осінцевої. Раніше вона отримала важкі поранення, рятуючи побратимів.

Трагічна звістка з’явилася на її особистій сторінці в Instagram.

“17.10.2000 — 11.11.2025. Померла, захищаючи країну. Пам’ятаємо”, — сказано в останньому дописі на сторінці “Пандори” і першому, зробленому вже не нею.

Про смерть молодої захисниці повідомили також у ліцеї №7 міста Дніпро, де свого часу вона навчалася.

Сама Анастасія раніше розповіла у соцмережі, що на початку жовтня, за 10 днів до свого 25-річчя, дістала тяжкі поранення, зокрема, ніг, коли рятувала побратимів з-під обстрілу російських військ.

“Я тимчасово в кріслі колісному і буду дуже старатись відновитись якомога швидше. Наші позиції розбивали весь день, ми вимушено перемістилися, без зв’язку, я з посестрою вийшла по двох наших хлопців, щоб забрати їх в укриття. На зворотному шляху нас випасли, ми з нею встигли тільки під дерево шмигнути, і це, напевно, нас врятувало. Чую звук, відчуваю тепло на нозі, хоч болю ще не було, кричу “300, ліва нога, турнікет”, але потім підіймаюся на ногу і розумію, що не масована. З допомогою вибираюсь до укриття”, — писала тоді “Пандора”.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Ася (@asya_f.airy)

Наступного ранку, коли Анастасія прямувала на евакуацію, автомобіль, у якому її мали вивезти, було уражено.

“На іншу точку переходимо. Без зв’язку, але знаємо, що десь всередині там має бути авто. Густий ліс, високі дерева, крони закривають небо, ми засіли, праворуч від мене рюкзак медика і зброя, а за п’ять метрів побратим. Чуємо гул “пташки” за пару секунд “до” розумію — на нас. Роблю два-три кроки у бік і падаю. Дзвін, тепло на правій нозі й обличчі… Як результат — ушкодження обох ніг, осколок у грудній клітці, контузія, судоми і кошмари уві сні і наяву”, — розповіла Анастасія.

“Написала пароль від телефона на руці, а в голосових записала найважливіші слова – раптом це колись відправиться. Я вдячна побратимам, які вийшли до нас, по зв’язку передали, що я тяжка “300”, мінус ноги (на тому кінці був шок і переживання), а ще за те, як вони змогли організувати подальший евак. Я вийшла з бліндажа через 4 години після другого поранення, мене вклали на ноші і пару км протягнули вчотирьох. Всю дорогу я вибачалась, що важка, а в голові було прохання: хоч би вони не постраждали через мене, я не хочу стати причиною”, – писала молода захисниця.

Унаслідок поранень Анастасія була прикута до крісла колісного: лікарі заборонили їй спиратися на поранені ноги. Однак медикиня вірила, що зможе повністю відновитися й повернутися якщо не на бойову посаду, то просто бути корисною війську.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Ася (@asya_f.airy)