Бізнес і виживання: як український ринок меблів адаптується під виклики війни ℗

Повномасштабна війна стала шоком для всієї економіки України. Підприємства зупинялися через втрату потужностей, логістичні розриви чи падіння попиту. Серед постраждалих опинилася і меблева галузь, яка завжди була важливою частиною внутрішнього ринку та експорту. Проте саме криза показала: навіть у найважчих умовах можна знаходити нові ніші й моделі розвитку.

Як змінився ринок після 2022 року

За даними Української асоціації меблевиків, понад третина малих фабрик зупинили роботу у перші місяці вторгнення. Найсильніше постраждав бюджетний сегмент: меблі економ-класу витісняються дешевим імпортом із Китаю та Туреччини. У цьому секторі покупець орієнтується лише на мінімальну ціну, і українські виробники не здатні конкурувати в таких умовах.

Стабільнішим виявився середній та середній+ сегмент. Тут цінують якість, довговічність і можливість налаштувати продукт під власні потреби. Саме цей сегмент в Україні сьогодні демонструє найбільший потенціал: корпоративні клієнти, ІТ-компанії та освітні установи шукають не дешеві рішення, а інвестиції в комфорт і здоров’я працівників.

TEHNOTABLE як приклад трансформації

Яскравим кейсом адаптації став бренд TEHNOTABLE. До 2022 року він був єдиним виробником в Україні каркасів із електронним механізмом підйому для столів з регулюванням висоти. Це високотехнологічний продукт, який включає металоконструкції, електродвигуни, блоки керування і системи синхронізації.

Проте війна змінила економіку. Вартість металу зросла більш ніж удвічі — з 25 тис. грн/т у 2021 році до понад 55 тис. грн/т наприкінці 2022. Блекаути восени 2022–зимою 2023 змусили працювати від генераторів, що підняло витрати на енергію у 4–5 разів. У результаті собівартість каркасів із механізмами підйому зросла майже втричі, і виробництво стало збитковим.

Компанія ухвалила стратегічне рішення: закрити цей напрямок і зосередитися на тих продуктах, де є конкурентна перевага в Україні. Сьогодні TEHNOTABLE спеціалізується на виробництві стільниць з натуральної деревини, МДФ, HPL, корпусних меблів, систем кабель-менеджменту та аксесуарів для організації робочого місця.

Водночас бренд перейшов на імпорт каркасів із регулюванням висоти з Німеччини, В’єтнаму та Китаю. Це дозволило поєднати локальне виробництво з міжнародними технологіями та запропонувати українському ринку ексклюзивні моделі, які раніше були недоступні. Таким чином TEHNOTABLE фактично сформував нову нішу: комплексні ергономічні рішення, де українські стільниці та меблі інтегруються з найкращими каркасами світових виробників.

“Конструктор для дорослих” і нова культура праці

Формат роботи компанії нагадує “LEGO для дорослих”. Клієнт сам обирає каркас, стільницю, аксесуари (полиці, тримачі ПК, органайзери) і створює власний сетап під конкретні задачі. Такий підхід став особливо популярним у період гібридної роботи, коли тисячі українців облаштовують домашні офіси.

Для ІТ-компаній і креативних агентств це не розкіш, а інструмент підтримки продуктивності. Дослідження Harvard Business Review показують: інвестиції в well-being працівників дають ROI 1:2 або навіть 1:3. Тобто кожна гривня, вкладена у комфорт, повертається подвійно у вигляді меншої кількості лікарняних і кращих результатів.

Інновації і патенти попри кризу

Ще один важливий маркер — інноваційність. TEHNOTABLE володіє кількома патентами в Україні та Європі, що підтверджує унікальність розробок. Для українського hardware-бізнесу це рідкість, адже більшість компаній працює без інтелектуальної власності. Патенти демонструють, що навіть у кризових умовах українські інженери створюють продукти, які визнають за кордоном.

Висновки для галузі

Меблевий ринок в Україні продовжує працювати попри всі ризики. Сегмент “економ” стрімко згортається, тоді як середній та середній+ мають шанс стати драйверами відновлення. Це робочі місця, податкові надходження й можливість інтеграції у європейський ринок.

Приклад TEHNOTABLE показує: навіть в умовах війни бізнес може трансформуватися, залишатися корисним для економіки та пропонувати продукти, які реально впливають на здоров’я і продуктивність українців.

Матеріал публікується на правах реклами ℗