Україна повернула з полону захисника Маріуполя Олександра Бойчука – командира мінного тральщика “Генічеськ”, який залишився єдиним мінним тральщиком України після окупації Криму, під час якої більшість екіпажу на чолі з Бойчуком не зрадила присягу й відмовилася співпрацювати з окупантами.
Про це повідомив журналіст і військовий Богдан Кутєпов.
Бойчук, який під час повномасштабного вторгнення служив у Маріуполі, зник ще в перші місяці повномасштабного вторгнення, і його сім’ї довгий час нічого не було відомо про його долю.
“Легендарний командир єдиного українського мінного тральщика (сьогодні вже розбомбленого), який перегнав корабель під час анексії Криму в 2014, повертається додому. Це неймовірна радість! Вірте, всі ті, хто зневірився! Дива трапляються!” – написав Кутєпов.
Дружина і сини в Олександра Бойчука – також військові.
Історію Оксани Бойчук, дружини Олександра, котра шукає свого чоловіка, який, імовірно, потрапив у російський полон під Маріуполем, розповідало свого часу “Громадське”.
Фото з особистого архіву подружжя, надане “Громадському”
Жінка пів року мовчала про полон чоловіка, боялася, що інформація може йому зашкодити, адже Олександр – ветеран військової служби, головний старшина дивізіону надводних кораблів, старший мічман, учасник бойових дій в Іраку, і найголовніше – командир корабля, який не перейшов на бік Росії у 2014 році.
У березні 2014 року, коли в Криму з’явилися російські військові, старший мічман тральщика «Генічеськ» Бойчук привів корабель у бойову готовність. 18 березня усі військові кораблі знялися з якорів і пішли на вихід із Донузлава, думали прорватися, але не встигли: вихід уже був перекритий.
20 березня командир 5-ї бригади надводних кораблів Військово-морських сил Збройних сил України Віталій Звягінцев, який перейшов на бік Росії, наказав усім кораблям причалити до берега. Командир «Генічеська» не послухався, росіян на борт не пустив навіть попри те, що в бік кораблів були направлені три кулеметні точки та автоматичні станкові гранатомети, а на тральщику закінчувалися їжа і пальне.
Вранці корабель вирішив спробувати ще раз утекти, але його наздогнав катер зі російськими спецназівцями. Вони закидали корабель шумовими гранатами і висадилися на тральщик. Моряки відбивалися шлангами та ланцюгами. Бойчук дістав прикладом по голові, впав і відчув, як його добивають ногами.
«Генічеськ» пришвартували на причалі. Усі члени екіпажу зійшли на берег. За два дні Бойчуки разом із 15-річним сином В’ячеславом виїхали на підконтрольну Україні територію.
З екіпажу Бойчука восьмеро з 11 моряків не зрадили присягу. 20 травня «Генічеськ» російські буксири вивели з Донузлава і передали українській стороні. 12 червня Бойчук став командиром судна.
Повномасштабне російське вторгнення застало Оксану Бойчук у Бердянську, а Олександра – в Маріуполі.
Про полон чоловіка Оксані розповів його співслужбовець. Коли підрозділ потрапив в оточення й у військових закінчився боєкомплект, командири ухвалили рішення виходити групами. Перевдягнулися в цивільне і розійшлися. Потім побратим, якому вдалося обманути окупантів, побачив Олександра у так званому “фільтраційному таборі” під Маріуполем 22 березня. Той був у цивільному, але в колоні, в якій, імовірно, були українські військовослужбовці.
Оксана зуміла виїхати з окупованого Бердянська. У вересні 2022 року вона була на посаді відповідальної виконавиці штабу військової частини А 0373, де служила разом із чоловіком.
Серед моряків її підрозділу частина має статус “військовополоненого”, один — Пантелеймон Собко — загинув на “Азовсталі”, Віктора Шапошнікова вдалося повернути з полону, більшість значиться як зниклі безвісти. Її чоловік станом на 2022 рік був у списку — “імовірно полон”.
Читайте також:
Новий обмін: додому повернулися 84 людини. Серед звільнених – цивільні, які були в полоні з 2014 року
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
