Антидронові коридори, роботи-рятівники і піші походи від 10 км: яка зараз війна на “неофіційному” Костянтинівському напрямку, що вважався пріоритетним для літнього наступу РФ

автор: Анна Калюжна
з Донецької області
фото і відео авторки
 

Міжнародні агенства, які аналізують російсько-українську війну, називали умовний Костянтинівський напрямок одним із пріоритетних для літнього наступу російських військ. Втім, на календарі – останній місяць літа, а відстань від “нуля” до Костянтинівки за цей час змінилася незначно.

Попри апокаліптичні сценарії для міста, Констаха хоч і виглядає порожньою, проте кореспондентці “Новинарні” успішно вдалося заїхати і виїхати звідти шість разів протягом двох днів.

Та все ж просування росіян тут поступово відбувається, хоч і повільніше, ніж прогнозувалось.

Пробитися на трасу Покровськ – Костянтинівка окупантам допоміг “Рубікон”

Генеральний штаб Збройних сил у своїх зведеннях офіційно Костянтинівського напрямку не виділяє. Хоча військові, які б’ються за нього, трикутник Часів Яр – Костянтинівка – Торецьк інакше й не називають.

Генштаб же цей трикутник відносить до Краматорського і Торецького напрямків. Хоч нині основний напрям удару ворога тут якраз направлений не на теперішній адміністративний центр Донеччини (Краматорськ), а саме на місто найпопулярнішої серед військових заправки ОККО, яка припинила роботу лише після того, як 30 травня росіяни знищили її ударними дронами. На Костянтинівку.

Знищена ворожим ударом АЗС ОККО в Костянтинівці, липень 2025. Фото: Анна Калюжна / Новинарня

Вщент зруйнований Торецьк нині майже окупований росіянами, але все ж не повністю: Сили оборони контролюють його північні околиці. Однак саме за це місто битва триває вже понад рік, як і за Часів Яр. У порівнянні з сусіднім Покровським напрямком, де минулого літа містечка втрачались за тижні, це – неабияк довго.

Торецьк, липень 2025 року. Кадр з відео, знятого дроном 109 ОБР

Костянтинівка – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони та ворота до Слов’янсько-Краматорської агломерації, фактично останніх людних міст Донеччини.

Це місто було великим хабом для українських військ протягом усієї повномасштабної війни. Спочатку – це був тил для бригад, які довгі місяці обороняли Бахмут, Соледар, Торецьк.

Пізніше ж, влітку 2023-го, тут був плацдарм для висування бригад контрнаступу в бік Бахмута – 80-ї окремої десантно-штурмової, 5-ї та 3-ї окремих штурмових, 10-ї окремої гірсько-штурмової, 93-ї окремої механізованої та об’єднаної штурмової бригади Нацполіції “Лють”.

Тоді ці бригади відкинули росіян за канал, і загалом на понад 10 км від раніше захопленої ворогом території.

На початку літа Інститут вивчення війни (ISW) називав саме Костянтинівський напрямок одним з пріоритетних напрямків удару ворога, поряд з Покровським та Новопавлівським. За літо ворогу вдалося просунутись від каналу до позицій українських бійців біля села Біла Гора, а також перерізати трасу Покровськ – Костянтинівка.

На Костянтинівку росіяни наступають з трьох боків – з півдня по трасі від Покровська та Мирнограда, з північного Заходу пробують іти від Часового Яру, та просуваються лівіше від Торецька.

Костянтинівка і Торецьк на мапі DeepState 06.08.2025

Пробитися на костянтинівсько-покровську трасу росіянам вдалося після того, як вони відправили туди свій підрозділ ударних FPV “Рубікон”, кажуть військовослужбовці 93 ОМБр та 109-ї окремої бригади Тероборони.

До цього “Рубікон” відіграв важливу роль в обрізанні логістики на Курщині, після чого нашому угрупуванню довелося відійти звідти на Сумщину.

Тут росіяни практично повторили свій “трюк”. У березні почали “різати” логістику, і вже до червня майже всі доставки на передній край здійснювалася або повітрям, або, як у випадку 93 ОМБр, за допомогою наземних роботів.

Наземні роботизовані комплекси на цьому напрямку евакуюють поранених, доставляють б/к, провізію, воду.

Наземний робот доставляє боєкомплект на позицію. Костянтинівський напрямок, червень 2025. Фото: Анна Калюжна / Новинарня

Особовий же склад на передній край фактично ходить пішки – на відстані дальності польоту ворожих FPV. Бо так безпечніше, про що свідчить наша спалена техніка, на яку неодноразово можна натрапити на трасі на під’їздах до Констахи.

Дивіться також:
Шість днів під дронами виходили з позиції. Як виживає 49-й ОШБ “Карпатська Січ” в боях за Костянтинівку. ВІДЕО

“За рік битви за Торецьк росіяни зазнали втрат у розмірі вщерть забитого футбольного стадіону”

Ще один важливий фактор, що зумовлює успішне просування ворога — росіяни масово вибивають наші розрахунки БПЛА.

Командир одного з підрозділів у розмові з “Новинарнею” розповідає, що перед тим, як у червні піти на Яблунівку колоною техніки, російські пілоти вивели з ладу 17 наших розвідувальних та розрахунків ударних БПЛА.

Навіть попри це, ту атаку наші підрозділи відбили. Але просування  противника на тій ділянці продовжилось. Хоча в порівнянні з травнем-червнем тепер воно значно повільніше.

За висновком Інституту вивчення війни, ворог перемістив фокус наступів саме на Покровськ і тамтешній напрямок.

Пресофіцер 100-ї бригади Сергій Хомінський пояснює: спершу росіяни спробували протиснути через Торецьк, а коли не вийшло, пішли з інших боків.

“Триває 12-й місяць битви за Торецьк. Ворог зазнав просто-таки катастрофічних втрат, з точки зору військового мистецтва. Загалом близько 50 тисяч, з них зо 20 тисяч – загиблими. Це фактично забитий під зав’язку хороший європейський стадіон. І більше, ніж чисельність збройних сил багатьох країн НАТО”, – зауважує Хомінський.

У результаті таких інтенсивних боїв Торецьк тепер має такий вигляд:

Торецьк, липень 2025. Кадр з відео, знятого дроном 109 ОБр ТрО

“Вони працюють 152 калібром артилерії й навіть отими 177-міліметровими корейськими гарматами. Просто масовим вогнем. Це не за один день і навіть не за місяць таке зробилося”, – розповідає інший Сергій, начарт батальйону 100 омбр.

За його словами, технікою росіяни на їхній ділянці не їздять уже понад рік. Ховаються в забудові. А от найбільшою загрозою, як і більшість військових, Сергій називає ворожі FPV-розрахунки:

“Якщо ми не придушуємо ці гнізда, то вони, відповідно, можуть працювати по нашій техніці, яка здійснює логістику. FPV – це велика проблема. Тому ми мусимо їх придушувати”.

Нині інженерні підрозділи будують на цьому напрямку антидронові коридори з сіток. Втім, з огляду на зменшення тиску, тепер це відбувається повільніше. Станом на початок серпня важливіше якомога швидше “зашити” такими сітками траси під Покровськом та, можливо, навіть під іще в березні тиловим Добропіллям…

Банка для збору на потреби 100-ї ОМБр – ТУТ.

Більше дивіться в сюжетіНовинарні” про битву за Торецьк, а також у сюжеті про роботу групи FPV Muramasa 109-ї окремої бригади ТрО:

Четверо бійців знешкодили 2700 ворогів і 600 одиниць техніки: як працює FPV-екіпаж групи Muramasa 109 ОБ ТрО. ВІДЕО

 


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.