15 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений указом президента України від 24 серпня 2021 року. Його мета – вшанування понад тисячолітніх традицій українського державотворення.
День Української Державності збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.
“Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі. Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.
Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ, а Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність. Слава Україні!” – наголосили в Генеральному штабі ЗСУ.
Президент Володимир Зеленський привітав українських громадян з Днем державності. Він вважає, що ця дата об’єднує десятки поколінь – тих, хто жив на цій землі тисячу років тому, і тих, хто живе зараз.
Повний текст його звернення цитується за сайтом президента.
Відео:
Дорогі українці, дорогі українки!
П’ятнадцятого липня ми відзначаємо важливий день. День нашої державності.
День хрещення Київської Русі – України. Цей день – про зв’язок. Про всі етапи нашого державотворення й те, що об’єднує десятки поколінь – тих, хто жив на цій землі тисячу років тому, і тих, хто живе зараз.
Міст крізь часи, який стоїть на трьох нерушимих опорах: українці тут були, українці тут є, українці тут будуть.
І завжди на цій землі перемагає життя, беруть гору цінності та наш характер. Найкраще в наших людях, які попри війну, сльози й біль зберегли в собі людину, бережуть одне одного,а значить – бережуть свою державу.
І доводять це тисячі наших доль, тисячі наших історій. Про пережите, про те, що на серці в кожного, хоч би ким ти був: воїн, учитель, музикант, розробник дронів чи Президент.
Це історії про наші дні, ночі й ранки. Про ніч «на нулі», яку описує військовий. «Тиснуть. Лізуть звідусіль. Стоїмо. І ви тримайтесь. Читаємо новини про обстріли мирних міст. Що сказати… Це війна всіх нас. І дай Боже миру для нас усіх».
І допис цей уночі в метро читає молода мама з донечкою на руках. І малеча так уважно роздивляється все навкруги. Ніби хоче запам’ятати все. Розказати колись своїм діткам про ці ночі в метро, про цю вершину людського духу.
Коли дідусь надуває матрац трьом онукам, бережно вкриває їх ковдрою й чує: «Діду, а мультик?» І, дістаючи планшет, каже: «Звісно, козаки, як же ж без мультика?»
А неподалік люди вмощуються поруч у спальних мішках, на твердій підлозі, але з такою ж твердістю всередині. Твердістю перемогти цю ніч. І протягом такої ночі на платформах, у паркінгах, в укриттях, у коридорах і ваннах мерехтять телефони десятками сповіщень.
«Летить». «Працює ППО». «Залишайтесь в укриттях».
І ми залишаємось, аби залишитись українцями у своїй державі, на своїй землі, побачити, як сходить сонце, і попри все сказати одне одному: «Доброго ранку!»
І ми завжди маємо віру, що це станеться. Саме так протягом століть і на Русі, і на Січі, в усі епохи, хоч би який ворог і з якого боку приходив, ніщо вороже не приживається на цій землі й не пускає тут коріння. І Україна залишається – залишається собою.
І ранок неодмінно настає.
І хочеться ще поспати, але ти знаходиш сили й підіймаєшся. Пишеш своїм, радієш, коли все в порядку. Читаєш допис того самого воїна: «Відбилися! Маємо пару годин перевести подих». А хтось пише: «Маємо кілька термінових потреб…» Ти закидаєш на збір і виходиш на вулицю.
У цей ранок, ідучи містом, своїм містом, ти бачиш довкола своїх. Бачиш обличчя людей і очі, у яких попри все є життя.
Бачиш, як попри все відчиняються кафе, як транспорт їде попри все.
І розумієш: держава – це люди. Їхня сила, стійкість, щирість, їхнє світло.
На зупинках, у заторах, у черзі по ранкову каву, коли всі трішечки гальмують, бо спали кілька годин. Але кожен це знає і з таким розумінням і теплотою ставиться до тих, хто поруч. До українців і українок, які тримаються 1238 днів.
І кожен такий день ми долаємо разом. Спільно. Справами, допомогою, підтримкою, підбадьорюючи одне одного і, звісно, жартуючи одне з одним. Іноді, бо без цього ніяк.
І коли жіночки-комунальниці саджають квіти у сквері, ти чуєш: «Хай та русня вдавиться, а в нас літо, і в нас усе має бути красиво!»
І кожна така ніч – ніч стійкості, кожен такий ранок – ранок єдності, коли життя все одно перемагає, показують, хто ми насправді.
Ми часто чуємо від партнерів: «Як вашим людям це вдається? Така міцність, витримка, сталевість…» Вони кажуть: «Це феномен українського народу».
Так, це приємні слова, але сьогодні українці тримаються не заради цього, не для гучних епітетів на нашу адресу. Ми просто люди, які захищають дім, свій дім, і ми не можемо інакше, бо не хочемо інакше. Не хочемо, аби тут була Росія. От і вся правда.
І все, що проходить Україна щодня, – це не буденність, це – велика справа, яку робите ви. Герої на фронті, хто тримає позиції, хто щоночі збиває ракети й «шахеди», хто гасить вогонь, хто розбирає завали. І кожен громадянин, який тримається увесь цей непростий час.
Я дякую вам. Мільйонам українців. Мільйонам характерів, із яких складається наша держава. Наш народ. Наша історія. І шлях від хрещення Русі – України до сьогоднішнього дня. Дня нашої державності й того досвіду кожного покоління, який допомагає нам сьогодні триматись, вірити в себе, вірити в Україну, вірити, що ми зможемо.
Бо українці тут були, українці тут є, українці тут будуть.
З Днем Державності, дорогі громадяни!
З Днем хрещення Русі – України!
Слава Україні!
День української державності було встановлено указом президента Володимира Зеленського від 24 серпня 2021 року, вперше його відзначили у 2022-му.
Датою нового свята було обрано 28 липня – церковний день пам’яті київського князя Володимира Великого та День Хрещення Русі-України.
Відповідно, після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар дата змістилася на 13 днів раніше. Тож починаючи з 2024 року, День української державності відзначається 15 липня.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
