Весільний обряд “Дівування” внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини

Весільний обряд “Дівування” міста Баштанка Миколаївської області внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Традиційно “Дівуванням” називають створення випічки різних форм, переважно у вигляді дерева, напередодні весілля. Як зазначає Миколаївський обласний центр народної творчості, створене печиво є символом переходу з юнацтва до дорослого життя й отримання статусу родини.

“Розрізають і роздають весільний хліб лише на другий день святкування. Молода з дружкою зрізують ножицями печиво та пригощають насамперед молодь, а потім інших гостей”, – пояснюють в Центрі.

Баштанський обряд заключається у створенні підвісної конструкції, на якій розміщене печиво. Його роблять у формі сердечок, бантиків та метеликів, й нанизують на нитки у кілька рядів. Форма нагадує діжку й символізує добре життя молодят.

Виготовляють печиво заміжні жінки і традиційно випікають його у четвер. Важливим є нагляд, щоб випічка приготувалася, але не підгоріла – щоб життя в молодят було щасливим.

В різних частинах регіону технологія і форма випічки дещо відрізняється.

Також до переліку спадщини додали мосяжні традиції Гуцульщини – вид художньої обробки металів та виготовлення декоративних виробів. Перші відомості про мосяжництво пов’язують з розвитком Трипільської культури на території України, але найбільшого розвитку ремесло досягло вже в гуцульських традиціях.

Найпоширенішими виробами мосяжництва були: прикраси до збруї, табівок, топірців, чепраги, хрещики, пряжки, оздоблення путильських люльок.

Читайте також:
Традицію дзвонарства Михайлівського Золотоверхого монастиря внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини