Із квітня росіяни активізували свій наступ на Лиманському напрямку, який загалом триває вже майже рік. Оборону тут тримає 66-та окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго. Загалом на напрямку бригада воює понад два роки, саме вона і звільняла тутешні землі восени 2022-го.
З останніх штурмів ворога до 95% відбуваються пішим ходом: ворог іде малими групами, буквально по кілька російських військовослужбовців.
Витрачати на такі групи артилерію недоцільно. Тож головне знаряддя протидії в цій ситуації – дрони.
При цьому росіяни застосовують оновлення тактики: штурмовики кидають на наші бліндажі протитанкові міни, які мають зруйнувати бліндаж перед зачисткою.
Основні штурми почалися в листопаді-грудні 2024 року – до того фронт стояв більш-менш стабільно. Та навіть попри активізацію ворога, за останні п’ять місяців лінія фронту тут просунулася всього на 1 кілометр у наш бік. Проте за це заплачено високою ціною, наголошує “Локі”, офіцер 66 омбр.
Як розповів командир батальйону з позивним “Вінт”, через брак особового складу з грудня до середини лютого бійці безвилазно сиділи на позиціях по 74 доби.
“Але в цей час із ними сиділи командири взводів, і командир роти неодноразово приходив. Це дуже велику роль відіграє для психологічної підтримки особового складу. Бо коли люди сидять в норі по 74 доби при температурі -10, то моральний дух дуже падає”.
Командир роти з позивним “Турист” розповідає, що зазвичай приблизно на 5-й день бойової ситуації людина “включається” максимально. Десь із 20-го по 40-й день моральний стан уже гірший і гірший. А після 40-го дня іде різкий спад. Тому після такого терміну міняти бійців уже треба обов’язково.
“А коли людина провела на позиції 60-70 днів беззмінно, то наступного разу вона туди вже просто не піде. В неї не буде мотивації, бо вже просто немає віри, що її замінять”, – зауважує офіцер.
І наголошує, що перед виходом на позиції дуже важливо дати бійцям орієнтир: скільки вони там перебуватимуть. Інакше про мотивацію не може бути й мови.
При цьому поповнення, яке приходить з новими мобілізованими, не надто рятує ситуацію, адже близько 30% із них не зможуть тримати позиції просто за станом здоров’я, каже “Турист”.
“Інколи поповнення таке, що мені краще переговорити з тими бійцями, які вже стоять на позиції, і вмовити їх побути там іще пару тижнів – ніж відправляти туди особовий склад, який геть не готовий і фізично неспроможний, навіть через той же вік…” – підтверджує комбат “Вінт”.
Він додає, що ідея відправляти на передову особовий склад з небойових частин, може, й хороша, але належного контролю за цим немає.
“Відповідно, той командир, якому поставили задачу відправити з небойової частини 50 чоловік у бойову, не хоче віддавати молодих хлопців, що зможуть якісно виконувати завдання. Він віддає тих, хто йому, грубо кажучи, не потрібен… Приходять чоловіки по 50-55 років. І вони готові воювати! Але просто фізично неспроможні виконати завдання з належною якістю…” – констатує комбат.
Про все це дивіться у відео воєнної кореспондентки “Новинарні” Анни Калюжної, яка поспілкувалася з бійцями 66-ї бригади, що стоїть на північ від Лиману.
Читайте також:
Прикриваючись “великоднім перемир’ям”, росіяни облаштовують маршрути для важкої техніки, – 66-та ОМБр
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
