“Зробимо краще, ніж у росіян”. Інженерні війська ЗСУ вперше показали, як захищають логістику антидроновими “коридорами”

Антидронові сітки-“коридори” — так само як решітки-“мангали” на бронетехніці — на цій війні спершу з’явилися в росіян. Як виявилося, такі мережі справді допомагають захистити транспорт, людей та знижують ефективність атак ударних дронів.

Віднедавна захисні “коридори” із сіток стали важливим напрямком роботи інженерних військ Збройних сил України. Бо без них ніяк.

Адже російські FPV-дрони на оптоволоконному керуванні стали якщо не “геймченджером”, то дуже непростим випробуванням для українських військ. Фактично, керовані “камікадзе” на оптоволокні почали масово використовуватися противником на Курщині. І дуже вплинули на перебіг Курської операції Сил оборони України, зокрема на шляхи постачання наших підрозділів. Тепер це загроза на всіх напрямках фронту.

Інженерні підрозділи Сил підтримки ЗС України постійно працюють над безпекою логістичних маршрутів. Одне з важливих рішень — встановлення тих самих захисних екранів (антидронових сіток) уздовж основних шляхів постачання.

У Силах підтримки наголошують, що це – не окрема акція, а системна робота по всій лінії фронту, яка масштабується від Сумщини до Херсонщини.

Про кампанію із встановлення таких антидронових конструкцій в коментарі “Новинарні” розповів начальник відділу комунікацій Командування Сил підтримки ЗСУ Максим Кравчук.

Також “Новинарня” отримала фото- і відео матеріал із підтвердженням такої роботи. 

Підполковник Максим Кравчук

– Чим була продиктована потреба у встановленні таких сіток?

– Реальною загрозою. FPV-дрони, особливо з оптоволоконним управлінням, почали уражати техніку навіть у нашому тилу, на шляхах забезпечення. Ми не могли залишити ці маршрути незахищеними.

– Де ви почали таку роботу?

– Першим регіоном, де інженерні війська почали встановлювати антидронові сітки, стала Сумщина.

Інженерні підрозділи тактичної групи Сил підтримки натягнули сітки над шляхами постачання, перетворивши їх на своєрідні “захисні коридори”.

Подібні проєкти реалізуються по всій лінії фронту — від сходу до півдня. У планах — всі ключові маршрути, де ризик атак з повітря є високим.

– Чи є належний ефект?

– Так, і ми це бачимо. Кількість уражень на закритих ділянках зменшується.

– Як працює антидроновий “коридор”?

– Якщо FPV-дрон намагається атакувати транспортний засіб, сітка перехоплює його на підльоті. Легкий дрон заплутується в сітці або вибухає, не досягнувши цілі.

Мета такого захисту — створення умов, за яких FPV-дрони противника не можуть вільно маневрувати, наводитися та уражати техніку або особовий склад.

Сітки значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють точне влучання по цілі, особливо на великих відстанях, де керування дронами стає складнішим.

Нейтралізований ударний дрон, що заплутався в сітці над дорогою – результат роботи антидронового “коридору”. Фото надане “Новинарні” інженерними військами КСП ЗСУ

Нейтралізований ударний дрон, що заплутався в сітці над дорогою – результат роботи антидронового “коридору”. Фото надане “Новинарні” інженерними військами КСП ЗСУ

Навіть якщо сітка не дає 100% гарантії, вона суттєво ускладнює задачу ворогу — на одну ціль доводиться витрачати більше дронів.

Таким чином, навіть якщо дрони атакують, їхня ефективність суттєво падає. А у випадку вдалого перехоплення сітка повністю нівелює загрозу.

– У кого виникла ідея встановлення таких сіток проти FPV-дронів? Що це за мережі?

– Сам практичний досвід на фронті підказав ідею використання сіток. Військові інженери помітили, що навіть звичайна рибальська сітка здатна зупинити або пошкодити ворожий дрон.

Зараз використовуються різні види міцних сіток — головне, щоб вони створювали фізичну перешкоду.

Процес установки займає небагато часу.

Результати відчутні: кількість успішних атак ворогом на маршрутах, захищених сітками, суттєво зменшується. Ми розуміємо, що абсолютного захисту від дронів не існує, але маємо справу з реально дієвим інструментом стримування.

Натягнуті над дорогою антидронові сітки та їхній “улов”. Фото надане “Новинарні” інженерними військами КСП ЗСУ

– З якого матеріалу зроблені сітки?

– Ми свідомо не деталізуємо, аби не допомагати ворогу. В комплексі застосовуються різні типи міцних і надійних сіток, здатних створювати ефективну фізичну перешкоду для ворожих дронів.

– Скільки часу потрібно, щоб встановити “коридор” із сітки вздовж дороги та над нею?

– Якщо є все необхідне — матеріали, підготовлений особовий склад, то це робиться дуже швидко. Але буває, що довше — потрібно розвідати маршрут, підготувати інфраструктуру.

 – Наскільки близько до лінії бойового зіткнення можна ставити такі сітки?

– Все залежить від умов. Головне, щоб логістика не зупинялася і щоб це рятувало життя військових.

Часто ставимо їх на найбільш “вбитих” ділянках дороги, де ворог найчастіше “ловить” техніку.

Нейтралізований ударний БПЛА – результат роботи антидронового “коридору”. Фото надане “Новинарні” інженерними військами КСП ЗСУ

– Що кажуть наші військові?

– Військові “за” — особливо ті, хто щодня їздить по цих маршрутах. Вони бачать результат.

Що важливо —

ці сітки не лише фізично захищають, а й морально підтримують наших військових.

Люди відчувають себе безпечніше, що також має велике значення в умовах постійної загрози.

– Які плани на рік?

– Наше завдання — максимально закрити ключові логістичні артерії. Це сотні кілометрів доріг. Непросто, але ми рухаємося.

– Чи плануєте вийти на рівень масштабів, як у росіян?

– Ми хочемо зробити краще. Кожен метр сітки має працювати.

Росіяни просто затягують сітками все. Ми ж підходимо розумно: де треба — там буде.

Відео:

підготувала: Вікторія Зозуля

Ця стаття стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією

Читайте також:
Місто, закутане оптоволокном. 93-тя бригада “Холодний яр” у битві за Покровськ: репортаж “Новинарні”