У World Press Photo перепросили за поєднання фото вояка окупаційної армії РФ та української дитини. Але нагороду в росіянина не відберуть

Міжнародне журі та конкурс World Press Photo перепросили за те, що об’єднали в одну візуальну пару світлини із зображенням страждань української дівчинки з Куп’янська на Харківщині та пораненого російського військовослужбовця у польовому шпиталі окупованого Бахмута.

Про це йдеться у відповіді організаторів конкурсу на запит “Детектора медіа”.

“Ми не повинні були представляти ці дві фотографії як пару, оскільки це передбачає, що їх слід розглядати і розуміти лише в діалозі одна з одною. Це створює надто спрощену та хибну рівноцінність і відсуває на другий план історію, яку кожна з них розгортає сама по собі. Ці історії, тим часом, вказують лише на два аспекти поточної війни Росії проти України”, — зазначила голова міжнародного журі Люсі Контичелло.

Як писала “Новинарня“, німецький фотограф Флоріан Бахмаєр показав шестирічну Ангеліну з Харківщини, яка після втечі з-під обстрілів страждає на панічні атаки. Робота має назву Beyond the Trenches (“За межами окопів”) та на думку автора, “стала емоційним центром європейського блоку”.

Ангеліна з Куп’янська на фото “Beyond the Trenches” Флоріана Бахмаєра

Водночас німецька фотографка Нанна Гайтманн, яка зараз живе в Москві, представила світлину Underground Field Hospital (“Підземний польовий шпиталь”). На ній зображений поранений військовослужбовець російської армії, мобілізований на окупованій території Донеччини.

З підпису випливає, що польовий шпиталь розташований в окупованому Бахмуті – як видно з фото, окупанти розмістили його в захоплених підвалах  знаменитого “Артемівського заводу шампанських вин”.

“Underground Field Hospital”, фото Нанни Гайтманн

“Існує очевидна різниця між дитиною, яка страждає від наслідків війни, і муками солдата окупаційних військ, які спричиняють ці страждання“, – визнали представники премії.

Водночас журі не скасовуватиме премію, яку отримав фотограф російської офіційної агенції “ТАСС” Михайло Терещенко.

Але пообіцяло надалі “вдосконалювати правила та процедури роботи із заявками від фотографів, які працюють на державні установи”.

При цьому будуть  консультуватися з фотографами, які працюють у таких країнах, як Грузія та Україна, а також у країнах з репресивними режимами і часто намагаються робити “хорошу роботу у своїх власних складних ситуаціях”.

У листі судді World Press Photo пояснили, що кожна робота оцінюється анонімно. Члени журі не знають, хто є фотографами і на кого вони працюють. На наступних раундах суддівства надається обмежена інформація, наприклад, про національність та стать фотографа.

Контекст

Як писала “Новинарня“, Українська асоціація професійних фотографів (УАПФ) засудила результати міжнародного конкурсу World Press Photo 2025 року, який назвав переможцями двох росіян, білоруску та німців із проєктами з України й об’єднав у “візуальну пару” два фото, одне з яких висвітлює страждання українців через розв’язану Росією війну, а друге – “страждання” пораненого російського військовослужбовця, який несе цю війну в Україну..

В УАПФ наголосили, що “здивовані” вибором переможців премії та вимагають дотримання стандартів етики, неупередженості й прозорості:

“Винагороджуючи російських фотографів, які слугують виразниками державної ідеології РФ, конкурс робить видимою позицію агресора, і таким чином сприяє підміні понять: замість засудження агресора акцентує на співчутті до нього”, – підкреслили в Асоціації.

У Міністерстві закордонних справ України назвали жалюгідним рішення World Press Photo об’єднати в “тандем” світлини травмованої війною української дитини і пораненого окупанта.

Окрім того, вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну перемогу на конкурсі здобув російський фотожурналіст – Михайло Терещенко, фотокореспондент російського державного інформаційного (а насправді пропагандистського) агентства “ТАСС”.

Він представляв серію Protests in Georgia у категорії “Історії у фото” (Stories). У ній Терещенко задокументував антиросійські протести в Тбілісі проти призупинення перемовин про вступ Грузії до ЄС.

Інша росіянка, Альона Кардаш, перемогла у категорії “Довгострокові проєкти” (Long-Term Projects) з проєктом It Smells of Smoke at Home. Хоча вона проживає в Німеччині, головним дослідженням стала “психологічну відірваність сучасної Росії від реальності, де війна називається “спецоперацією”.

Читайте також:
“Російські хлопчики ж теж страждають”: конкурс World Press Photo нагородив фотографів з РФ, українці обурилися