Єгор Фірсов
військовослужбовець ЗСУ, головний сержант роти ударних БПЛА, колишній бойовий медик, громадський діяч, політик, народний депутат України 7-8-го скликань
(FB)
Я не хотів публікувати цей великий текст, але вирішив.
Якщо Америка нас покине. Мій субʼєктивний погляд.
Якось до нас приїхав журналіст із США і запитав, що у вас на озброєнні є таке, що ви можете похвалити ?
Я почухав потилицю. Не хотілося його ображати, але з американського в моїй бригаді – яка, на хвилиночку (!), третій рік тримає першу лінію на найскладнішому напрямку – в нас був лише Starlink…
В уяві обивателів, і навіть політиків, є багато того, що вже давно не відповідає дійсності. Ситуація на полі бою змінюється дуже швидко і те, що вчора вважалось «богом війни», сьогодні у воєнному пантеоні далеко не на перших місцях.
Отже, щоб зрозуміти наслідки можливої зупинки американської допомоги для фронту, давайте проаналізуємо в чому ми сьогодні реально залежні від США.
Перше – це навіть не зброя, а звʼязок. Starlink! Якщо ляже він – проблеми почнуться миттєво: піхота в опорних пунктах, розвідка, екіпажі дронів, артилеристи, штаби у бригадах та батальйонах – усі використовують Starlink.
За допомогою WhatsApp можна легко додзвонитись майже до крайньої позиції і поговорити з бійцем по відео звʼязку. Після знищення будь-якого об’єкта FPV-дроном ми одразу пересилаємо це відео у штаб, що дає командирам в реальному часі розуміти ситуацію на полі бою.
Якщо Starlink відключать – в першу ж годину може початись дезорганізація управління. До того ж можуть відмовити деякі дрони, які працюють виключно за допомогою супутників…
Кажу чесно: мені здається, що Starlink, все ж таки, не відключать. Бо це буде вже не просто зупинка допомоги, а відверто ворожа дія на користь росії. Навряд чи нова адміністрація наважиться на таку демонстративну ворожість що до українського народу.
Читайте також:
У США вимагають розслідувати відключення Маском Starlink біля Криму, через яке зірвалася атака України на російський флот
Але ми маємо бути до цього готові. І вже «вчора» працювати над альтернативою забезпечення себе звʼязком.
Наприклад, противник створив альтернативний звʼязок – це Wi-Fi-мости – широкий Wi-Fi, де можна під’єднатись до інтернету.
Час в нас ще є. Без паніки. Але цей ресурс треба використовувати ефективно, бо проблеми можуть початись дуже неочікувано.
Другий момент, де ми суттєво залежні від США – протиповітряна оборона. Зокрема, системи Patriot та ракети до них. Треба терміново шукати альтернативи: і поставок, і самих систем. Інакше українські міста будуть беззахисними. Цей пункт має бути одним з перших на переговорах з Європою.
Тепер до хороших новин. Не дарма цю війну називають «першою дроновою» – це значить, що більшість уражень здійснюється дронами різних типів. І переважно ці дрони – не зі США. Але знаю, що різними, в тому числі неурядовими шляхами США фінансують деякі проєкти.
Спочатку дрони були китайські. Зараз є FPV, які майже повністю (разом із комплектуючими!) вироблені в Україні.
Орієнтовно, від 80% усіх уражень здійснюються дронами.
Використання інших видів зброї значно знизилось у порівнянні з 2022-2023 роками.
Використання артилерії зараз знизилось в десяток разів у порівнянні із тим шквалом, який був у 22-му році. Навіть із боку ворога. Артилерійські системи зношені, снарядів стало набагато менше, вони неточні. Артилерія зараз використовується для важливих, але вузьких, конкретних задач. Або страхують БПЛА під час поганої для дронів погоди.
Щодо снарядів для дронів – то тут взагалі в нас працює «тіньовий ВПК», який і за великого бажання знищити неможливо.
У тисячах підвалів та сільських хат виробляються боєприпаси різних типів. Розкручуються застарілі радянські міни, у мультиварках розправляється вибухова речовина, і робляться ті боєприпаси які нам потрібні. Причому різних типів – від фугаса до термобара.
Це, звичайно, дуже спрощено. Насправді ми створили цілу індустрію самозабезпечення себе снарядами для дронів.
В тому числі вже працює пів сотні офіційних виробників б/к.
Саме цей «тіньовий» і офіційний ВПК дав нам боєкомплект, який і знищив ті 80 відсотків цілей за останній рік.
Усе це я пишу до того, що HIMARS чи гаубиці “777” уже давно не “королі фронту”. На фронті царює дрон!
До речі, щодо HIMARS. На жаль, ворог вже давно знайшов можливості спуфінгу наших пострілів підміною координат. Ракети прилітають, але не туди… Ефективність HIMARS, на жаль, знизилася.
Я не знаю, чи усвідомлюють це американці, але така гірка правда – комплекси, які коштують сотні мільйонів доларів, інколи не приносять адекватного результату. Ними треба було активно руйнувати все в перший рік війни. Але тоді була обмежена для нас кількість снарядів. Час значних можливостей був втрачений.
Далі – протитанковий комплекс Javelin. Звичайно, це важлива штука. Вона врятувала нас у перші місяці. Але зараз – це давно не та зброя, яка є вирішальною на полі бою. Якщо на місяць є декілька результативних застосувань Javelin по всьому фронту, то це добре. Для порівняння: дрони роблять більше 10 тисяч верифікованих уражень на місяць.
Тепер щодо розвідки Пентагону. Це не моя компетенція, але думаю, що США ділилися стратегічною інформацією щодо планів ворога, перекидань військ, даними супутникових зйомок. І звісно, будь-яка інформація стосовно ворога має важливість.
Важко сказати, чи зможуть європейці або хтось інший стати альтернативним джерелом таких розвідданих. Можливо, це ускладнить нам ураження цілей на території РФ.
Але одне можу сказати точно: взводи, роти і бригади ніколи системно не користувалися даними Пентагону, щоб знищити конкретну позицію ворога на передовій. Або це робилось вкрай рідко, у рамках спецоперацій, як виняток.
Сучасні битви дуже маневрені й динамічні. Якщо з якогось місця стріляв танк, то ця локація актуальна короткий проміжок часу. Відстрілявшись, танк швидко їде ховатись, і навіть, замітає за собою сліди.
Тому на результативність саме бойового процесу припинення передачі розвідінформації не має вплинути.
Я взагалі бачу більше загроз для фронту від проблем у нашій піхоті, ніж у припиненні допомоги з будь-якої зі сторін. Хоча це вже наше домашнє завдання.
Одразу скажу, що, окрім перерахованого, США фінансує ще багато програм – таких, як наші навчання, невійськові програми, а також мають вплив на різні установи, які також надають нам фінансування. Але зараз мова про першочергову критичність.
Також я не хочу применшувати роль будь-яких видів озброєння.
У військовій справі важлива різноманітність. Навіть якщо це Javelin, який використали раз на рік, під час сильної зливи, коли всі дрони перестали працювати.
І цей текст не до того, що можна послати усіх до біса та протистояти такому ворогу як РФ без підтримки ззовні. Як кажуть, гуртом і батька легше бити. Проте, якщо раптом так станеться, що ми все ж залишимось без підтримки США, чи навіть, під тиском адміністрації Трампа, то знайте: ми, український народ, за ці роки пройшли великий шлях і зробили дуже багато.
І, на щастя, у військовому плані ми стали значно менш залежними від партнерів.
Треба усвідомити: наші друзі й основні союзники сьогодні – дрони. Та ті золоті руки і голови, які їх виробляють. А вони точно не зрадять.
Тому – так, якщо раптом так станеться, без підтримки США нам буде складно. Інколи – дуже! Війна не «закінчиться через 24 години», Україна заплатить за мир у Європі більшу ціну, ніж могла б. Нехай це буде на совісті конкретних політиків, а не американського народу. Але ми зможемо вистояти. Якщо будемо разом. Як у перші дні…
Читайте також:
“Є альтернатива”: у ЦПД прокоментували “погрози США” щодо відключення Starlink
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
