Відмовився від термінової операції, бо боявся підвести людей: помер командир 420-го окремого батальйону Сергій “Чорномор” Ліпський

уточнено

На фронті 24 жовтня помер командир 420-го окремого батальйону Сергій Ліпський із позивним “Чорномор”, лицар ордена Богдана Хмельницького двох ступенів.

Про це повідомила правозахисниця, співзасновниця та координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова у Facebook.

“Перестало битися велике добре серце Ліпського Сергія Олексійовича, “Чорномора”, чинного командира 420-го окремого батальйону, багаторічного начарта (начальника артилерії – “Н”) 57-ї бригади, кавалера двох Богданів і Данила. Воно мало б ще битися, але не витримало 10 років війни і великої відповідальності за людей, яких він так любив. Спочивайте з миром, Командире. Найсвітліша памʼять”, — написала вона.

За словами Решетилової, Ліпський за віком і станом здоровʼя він міг давно демобілізуватися. У липні у нього мала бути термінова операція. Але його призначили командиром батальйону, він вважав це великою честю і відповідальністю. Він відкладав операцію, тому що дуже цінував довіру і дуже боявся підвести своїх людей.

“Будь-яке повідомлення чи навіть коментар у фейсбуці він закінчував словами “З повагою, Чорномор”. І це не були просто слова. Він справді з великою повагою і любовʼю ставився до людей загалом. Він вважав, що кожен військовослужбовець повинен за найменшої нагоди їхати додому, до сімʼї і близьких. Він завжди просив не чіпати тих, хто приїжджав з передка і створити їм умови для відпочинку. Він дуже любив хвалити своїх людей і дуже пишався підлеглими. Йому завжди було незручно зайвий раз когось турбувати чи про щось просити”, — додає Решетилова про покійного.

У коментарі “Новинарні” вона розповіла, що комбат помер у лікарні, куди його госпіталізували перед тим.

“Пішов з життя наш командир полковник Ліпський Сергій Олексійович (Чорномор).
Людина честі, воїн-легенда, до останнього залишався на бойовому посту. Олексійович (саме так його називали між собою бійці та офіцери) був з тих командирів за яким батальйон був готовий йти, навіть і не питаючи куди, — згадує журналіст Костянтин Ільченко. — Командиру вірили, оскільки чесніть, мудрість та турбота за простого бійця відрізняла його від інших.

А ще Олексійович мав чудове почуття гумору, яке було по воєнному брутальним, але якимось по-одеськи витонченим. З ним ніколи не було сумно, …а от без нього… Досі не можу повірити. Спи спокійно друже-командире, ти виконав свій борг до останнього, ти не покинув поле битви, ти був вірним сином України. У багатьох серцях пам’ять про легендарного Чорномора залишиться назавжди. Вічна пам’ять. Щирі співчуття рідним та близьким. Слава Герою”.

➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YouTube, а також у ТікТок та Instagram.

Читайте також:
На війні за Україну загинув дзюдоїст із Дніпра Даніель Класс