Активіст і військовий Гнезділов заявив, що йде в СЗЧ на знак протесту проти невизначених термінів служби

Громадський активіст, засновник фестивалю “Виделка-фест” в Одеській області, а зараз – військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов заявив, що йде в СЗЧ, тобто самовільно залишає військову частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.

Про це він написав у фейсбуці 21 вересня та розповів виданню “Громадське”.

За словами військового, поки офіційної реакції на його рішення не було. Він також каже, що попередньо ні з ким не координував свій вчинок.

24-річний Гнезділов нагадав, що воював ще з 2019 року. Тоді він взяв академвідпустку та прийшов добровольцем на контракт до Збройних сил України. Був командиром відділення у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні “Сармат”, командиром відділення аеророзвідки 56-ї ОМПБр. Брав участь у боях за Піски, Авдіївку, Мар’їнку, Красногорівку, Золоту Ниву, Гуляйполе, Бахмут та ін.

“П’ять років у Збройних Силах лише переконали мене ось в чому: ніхто не народжений для війни… За всі ці роки, ніхто так і не відповів на головне запитання: яка вона, архітектура нашої національної безпеки? Невже вся наша національна безпека – це стомлена піхота, в яку всі так вірять? Що буде, якщо ця вона сточиться в боях на Донецькому напрямку?

За 11 років війни з Росією наше суспільство та наша влада не знайшла в собі сил серйозно і чесно говорити про реалії затяжної, постійної війни…

Влада просрала дорогоцінний час, але в нас все ще є шанс та можливість не тільки вибудувати нову національну архітектуру безпеки, а й урівняти громадян в правах та обов’язках…

Ми дійшли до рубікону, коли піхота більше не вивозить, а суспільство продовжує «вірити в ЗСУ», замість того, щоб відповісти собі на запитання: “чи захистив ти Вітчизну?”

Нас переконують, що піхоту, яка вивозила цю війну на своїх плечах нема ким міняти. П’ять мільйонів військовозобовʼязаних чоловіків кажуть військовому на “нулі”, що це не їхня війна, і що він має бути там до самої перемоги…

Виявилося, що образ захисника, який весь час створювали медіа – занадто гламурний та нереальний. Це сталева людина, яка колись погодилась захищати це суспільство без термінів і строків. Без термінів служби, без осяжного права на демобілізацію, приїджаючи в мирний тил, слухаючи суспільство, доброволець починає розуміти, що кріпосне право не скасоване, а його – призначено винним та відповідальним…” – пише Гнезділов у розлогому поясненні, згадуючи також корупцію та численні способи уникнути мобілізації.

“Питання перепочинку піхоти та встановлення чітких термінів служби на “нулі” – питання національної безпеки”, – наголошує він.

“Відсьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби, чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною п’ять років бездоганної солдатської служби… Надіюсь, цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації.

Моя позиція залишається незмінною: ми маємо створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців, і тоді демобілізація стане реальністю. Озброєну та навчену націю – не перемогти”, – пише Сергій Гнезділов.

Він нагадав, що 65-та стаття Конституції передбачає, що “захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України”.

“Всі мають пройти БЗВП, всі мають отримати свій номерок мобілізаційної черги і всі мають бути готові стати до лав ЗСУ. Триває національна війна”, – наголошує військовий.

У коментарі “Громадському”, де він має подкаст, Сергій уточнив, що вже три дні, як “добровільно демобілізувався” під час “Фестивалю думок”.

Військовий зазначив, що перед тим, як розповісти про СЗЧ, у нього були переживання – однак зараз він переконаний, що все зробив правильно, адже не може замовчувати проблему щодо демобілізації.

Гнезділов прагне, аби його історія стала прецендентом. Водночас він “абсолютно готовий до наслідків” та того, що будь-якої миті його можуть затримати.

Читайте також:
“На війні ти можеш вижити. А якщо сюди прийдуть росіяни – не виживеш”. Сергій Гнезділов – про доленосну лекцію академіка Юхновського, фронт і тил, Старлінка і мобілізацію