На кінофестивалі у Венеції показали фільм про росіян на війні проти України, знятий експрацівницею RT. Українська кіноспільнота розкритикувала показ

• російська режисерка відкрила для себе російське вторгнення в Україну лише в 2022 році й ніде не згадує, що воно почалося у 2014-му;
• Трофімова заявляє, що її країна не брала участі у війнах багато років і що вона читала про війни лише в книгах. Попри те, що за останні 30 років Росія вторглася щонайменше в Придністров’я, Абхазію, Чечню, Грузію і Сирію;
• у фільмі фігурує українець, який воює на боці Росії й розповідає, що в Україні громадянська війна і що Україна бомбила власні східні області. Інший персонаж транслює класичний російський наратив про українців-нацистів;
• герої фільму — бідні прості росіяни, які воюють тільки за гроші, не розуміють, навіщо потрібна ця війна, плачуть за загиблими, і взагалі — ними маніпулюють політики.

“Зрештою, режисер робить висновок, що це бідні, прості російські люди, якими маніпулюють на війну більшими політичними іграми. Я знайшла цю думку кумедною, тому що режисер, як і Путін і його режим, грає з цими людьми в цікаву гру. Вони позбавляють їх простої здатності думати й приймати рішення самостійно. Для неї ці люди просто безсилі об’єкти. Якби ті, хто бере участь у війні, яка триває понад 10 років, не були безсилі, це означало б, що вони, у своїй більшості, насправді підтримують цю війну, чи не так?”, — ставить питання Бассель у своєму дописі.

“Я могла би продовжити, але вважаю, що достатньо зрозуміло, що цей фільм представляє дуже спотворену картину реальності, поширюючи брехливі розповіді (називаючи російське вторгнення та анексію Криму громадянською війною; свідчення про те, що російська армія не вчиняє жодних військових злочинів; представляючи армії агресорів як жертви)”, – підкреслила Дар’я.

На показ фільму про російських окупантів на кінофестивалі також відреагувала українська режисерка Ірина Цілик. Вона зазначила: “На 81-му Венеційському кінофестивалі був офіційно презентований документальний фільм “Росіяни на війні” російської режисерки Анастасії Трофімової. Судячи з усього, цей фільм — чистий зразок російської пропаганди. Режисерка раніше працювала на Russia Today і щедро використовує знайомі їй інструменти. Це не дивує, дивує інше. Цей фільм мав прем’єру в Венеції, потім, наскільки я знаю, їде в Торонто. І ось тут уже наздоганяє чорне відчуття столітньої втоми від такого цинізму і нерозбірливості топових кінофестивалів”.

ДОПОВНЕНО. Висловила свою думку і правозахисниця Вероніка Вельч, директорка українського офісу Amnesty International:

“Військових злочинів не зафіксовано. Російський солдат – це просто жертва обставин, людина в тумані війни” – з таким меседжем нині їздить світом авторка фільму “Росіяни на війні”.

Режисерка, яка більше шести місяців провела пліч-о-пліч з російськими солдатами, які вбивають українців, тепер комфортно ділиться своїми спогадами про душевні розмови в бліндажах.

Поки ми оплакуємо жертв загинувших від рук росіян у Львові та Полтаві, на двох найбільших кінофестивалях світу – в Торонто та Венеції відбувається премʼєра фільму “Russians at War”. Та частина світу, яка очікує “примирення” та повернення до “business as usual”, отримала класний пас у вигляді цієї документалки. Фільму, який можна буде умовно протиставити “20 дням Маріуполя” та іншому українському документальному кінематографу про війну. Зазвичай, це супроводжується словами: “не тільки в Україні гинуть люди, там теж є жертви”.

Трейлер наповнений кремлівськими наративами: “це безглузда війна, бо ми один братній народ”, “я воюю, аби мої діти не воювали”, “я завжди хотіла бути військовою…”, “наказ є наказ… ми прості люди”, а головний герой – вихідець з Донбасу.

Безперечно, це доволі сильний удар по нашій міжнародній політиці у сфері культури. На жаль, soft power працює і її ніхто не скасовував, і Кремль тим вміло користується. Маємо бути готові, що путінський режим буде продовжувати намагатись захопити всі можливі майданчики зі своїми власними інтерпретаціями в стилі “не все так однозначно” і “страждають усі”.

Ми не можемо дозволити прирівняти агресора до жертви та повинні вимагати відповідальності за усі воєнні злочини вчинені на нашій землі.

Також важливо продукувати власний контент, грамотно та кваліфіковано працювати в міжнародній і культурній сферах, проактивно протидіяти появі такого роду російського пропагандистського продукту”.

Читайте також:
Фільм про бійців 3 ошбр “Ми були рекрутами” – тепер на NETFLIX
Олег Сенцов особисто презентував свій фільм “Реал” на фестивалі у Карлових Варах і зустрівся з президентом Чехії
Стрічка “Яремчук: Незрівнянний світ краси” стала найкасовішим документальним фільмом в Україні