Алієв тепло прийняв Путіна з візитом в Баку і підписав угоди: українські користувачі закликають бойкотувати АЗК SOCAR

доповнено

Українські користувачі соцмереж масово заявляють про відмову користуватися послугами азербайджанських автозаправних комплексів SOCAR в Україні. Причиною стало те, що президент Азербайджану Ільхам Алієв уперше за шість років прийняв офіційний візит лідера РФ Володимира Путіна до Баку, який тривав 18-19 серпня.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна: його звинувачують у незаконному переміщенні українських дітей з окупованих територій до Росії, що оцінюють як воєнний злочин. Але Азербайджан не ратифікував Римський статут, який є основою діяльності МКС. А це означає, що Путін може приїздити до Азербайджану без ризику бути позбавленим волі, пише RFI.

Росія є третім торговим партнером Азербайджану після Італії та Туреччини: 8,5% зовнішньоторговельних операцій Баку реалізують із Москвою. Товарообіг країн зростає, торік він становив $4,3 млрд, що на 17,5% більше, ніж 2022 року. За даними митниці Азербайджану, експорт продукції до Росії сягає $1,2 млрд, а імпорт звідти — $3,1 млрд.

Напередодні візиту посол Азербайджану в Москві Полад Бюльбюль-огли заявив, що його країна зацікавлена ​​у приєднанні до БРІКС.

Путін прибув до Азербайджану ввечері 18 серпня: він повечеряв з Алієвим та його дружиною. Місцеві ЗМІ пишуть, що російський президент привіз із собою майже весь уряд.

19 серпня Путін та Алієв у Баку провели перемови, особисті та розширені. Сторони заявили про започаткування спільного виробництва танкерів, майбутнє відкриття азербайджансько-російського університету, збільшення співробітництва в аграрній сфері.

На порядку денному було питання мирного врегулювання між Вірменією та Азербайджаном. Алієв зазначив, що від взаємодії між Баку та Москвою залежить стабільність всього Південного Кавказу. А Путін розповів, що Росія готова сприяти нормалізації відносин між Вірменією та Азербайджаном та допомогти створити мирну угоду, зокрема щодо делімітації й демаркації.

“Зазначимо, що після захоплення Нагірного Карабаху азербайджанською армією та масової втечі звідти вірменського населення (за повного мовчання Кремля) Єреван віддалився від російського впливу та посередництва в цьому питанні. Як зазначає завідувач сектору Центральної Азії ІСЕМВ Станіслав Прітчин, у таких умовах Москві важливо продемонструвати свою присутність у регіоні, а також зберегти інтенсивність політичного діалогу з республіками Південного Кавказу на нинішньому рівні”, – пише RFI.

Президенти також говорили про розвиток залізничної та автомобільної мереж у рамах коридору “Південь — Північ”, який має з’єднати Росію та Іран. Алієв зазначив, що на території Азербайджану коридор успішно функціонує й модернізується.

Росія та Азербайджан почнуть спільно будувати танкери для перевезення нафтопродуктів, заявив Путін за підсумками переговорів. За його словами, використання цих танкерів, у тому числі на Азово-Чорноморському та Каспійському маршрутах, “дозволить помітно наростити постачання енергоресурсів на світові ринки”.

Напередодні переговорів російські та азербайджанські ЗМІ писали, що Путін і Алієв мають намір обговорити питання щодо використання азербайджанської газотранспортної системи, або так званого Південного газового коридору. Різні експерти припускають, що Росія може використати цей коридор для постачання на міжнародні ринки російського газу, в тому числі й до Європи, оскільки Угорщина та деякі країни Південної Європи зацікавлені в таких постачаннях. Однак, згідно з заявою Кремля, документів у цій галузі підписано не було, вказує RFI.

ДОПОВНЕНО. Попри це, російський монополіст “Газпром” повідомив про досягнення домовленості “про розширення різнопланового стратегічного партнерства” з державною нафтовою компанією Азербайджану SOCAR.

За словами голови правління “Газпрому” Олексія Міллера, який входив до російської делегації, йдеться, зокрема, про проєкт “Північ-Південь” і підписання у вересні 2024 року програми комплексного науково-технічного співробітництва між російською й азербайджанською компаніями.

За результатами зустрічі сторони підписали спільну заяву та міжурядові угоди про співробітництво в таких сферах, як харчова безпека, карантин та захист рослин, охорона здоров’я, медична освіта та наука. Також укладено меморандуми про взаєморозуміння з питань інспекції праці, зміни клімату, а також між Російським фондом прямих інвестицій та азербайджанським Агентством заохочення експорту та інвестицій.

Коментарі

“Путін схвильований ситуацією на Курщині, а тим часом їде в Азербайджан”, — коментує візит український експерт-сходознавець Ігор Семиволос. 

Однією з можливих причин візиту він вважає те, що президенту РФ саме зараз “потрібно було кудись поїхати й продемонструвати, що він продовжує тримати руку на пульсі й контролює ситуацію, в тому числі в зоні (…) російських інтересів”.

Ще однією можливою причиною візиту є зацікавленість в Азербайджані як країні, яка зв’язує Росію та Іран, що є близькими союзниками. “Саме Азербайджан є одним із ключових елементів транспортної магістралі коридору “Південь—Північ”. І без залізничної магістралі від Азербайджану до Ірану і від Азербайджану до Росії коридор працювати не буде. Про це було багато розмов у попередні роки, будувалися плани, але, наскільки я розумію, усе це робиться дуже мляво. От росіяни й поїхали туди з’ясувати обставини та, може, пришвидшити процеси”, — каже Семиволос.

У цьому контексті Москві також важливо, щоб Баку налагодив тісніші відносини з Тегераном. Бо зараз азербайджанська влада більше співпрацює з Ізраїлем, а щодо Ірану посідає стриману позицію.

На думку Ігоря Семиволоса, попри заяви азербайджанських дипломатів, про приєднання Баку до організацій на кшталт ОДКБ та БРІКС поки не йдеться.

Тележурналіст Сергій Костеж за підсумками переговорів Путіна в Азербайджані пише: “Сміливо викреслюю Socar зі списку заправок, якою хоч іноді, але користувався… Досить. Тепер заїжджатиму деінде. І всім раджу.
Бо підписувати договори з “Газпромом”, які допомагатимуть росіянам обходити санкції на третій рік війни, коли про неї всім все зрозуміло, навіть повним ідіотам – це табу. Це тоді, коли навіть Туреччина та Китай частково доєднуються до виконання західних санкцій і обмежують торгівельні операції з РФ. І, думаю, Україні як державі варто тут реагувати”.

Журналіст Дмитро Тузов зазначає: “Ну що ж, поки що (до з’ясування справжніх мотивів), заправки SOCAR об’їжджаю стороною після цих обіймів. Я розумію, що війна звужує наш життєвий простір і накладає серйозні обмеження на багато звичних речей і контактів. Але після цього облизування просто не зможу залишити жодної копійки азербайджанському паливному оператору. Принаймні до з’ясування реальних мотивів президента Ільхама Алієва, який приймав російського вбивцю Владіміра Путіна як… брата. Чи дорогого гостя. Я розумію, що “схід – справа тонка”. І, можливо, за цими обіймами приховано якийсь план протидії експансії Росії в регіоні. Можливо. Подивимось. А поки-що ні, жодної копійки азербайджанським заправкам SOCAR. Якось обійдусь”.

Читайте також:
Президент Азербайджану розпустив парламент країни