Наступ ЗСУ в Курській області – складова одного чіткого задуму щодо протидії противнику на Харківському і Сумському напрямках, – аналіз військового експерта Машовця

Костянтин Машовець
військовий аналітик, координатор групи “Інформаційний спротив”, колишній військовослужбовець ЗСУ

(FB)

У зв’язку із подіями на Судженському (Курському) напрямку, думаю, варто звернути увагу на склад сил і засобів противника, які він має (або може мати протягом найближчого часу) розгорнутими на цьому напрямку.

1. Спочатку трохи “вихідної” інформації.

Оцінювати та аналізувати той потік інформації, який учора зранку хлинув з того напрямку, у зв’язку з останніми подіями, як на мене, поки не варто. З однієї простої причини – він дуже рясно пересипаний з обох сторін відвертою дезою, різного роду “спецінформацією” і просто брехнею.

Хто, куди й наскільки глибоко – геть не зрозуміло.

Єдине, що можливо впевнено сказати – це те, що на даному напрямку протягом двох минулих діб обидві сторони дуже активно та інтенсивно застосовували весь спектр конвенціональної зброї, включаючи бойову авіацію, а також артилерійське та ракетне озброєння.

Окрім того, в російському прикордонні відбулася серія боїв різного масштабу та розмаху, в результаті чого ЗСУ вдалося взяти полонених.

Також можна стверджувати, що ЗСУ діють принаймні на двох тактичних напрямках:

• у бік села Зелений Шлях, вздовж східного берега річки Снагість;
• у бік власне міста Суджа, вздовж дороги Р-200, північніше річки Олешня.

Інформація щодо просування [підрозділів Збройних сил України] або його відсутності – також дуже спірна та непідтверджена. Є дані про “просування на 7-7,5 км”, а є дані про взагалі відсутність будь-якого просування (тоді постає питання – звідки взялися полонені?).

Обсяг та склад українських сил та засобів, які беруть участь у цих діях, також поки виглядає, скажімо так, дискусійно. То йдеться про 300 бійців (по суті, батальйон), то про якісь “тисячі солдатів та десятки одиниць техніки”.

У зв’язку з цим на даний час можемо лише тільки опосередковано стверджувати те, що розмах та обсяг цих дій, а також їхній зміст, такий, що спричинив для російського командування необхідність “перемещать на данное направление резервные силы и средства”.

Суджанський район Курської області РФ / Google maps

2. Тому варто уважніше придивитись до того, що саме противник має на цьому напрямку й може притягнути туди додатково.

Перше, що варто зауважити – це той факт, що події відбуваються у смузі дії угрупування військ (УВ) противника “Север”, або краще сказати – визначеного комплекту військ (сил) “Ленинградского военного округа” (ЛВО), які розгорнуті на території трьох російських прикордонних областей – Брянської, Курської та Бєлгородської. Так, це саме воно зараз “вперлося” у місто Вовчанськ і намагається прорватися на тили нашого Куп’янського угрупування по дирекції Вовчанськ-Білий Колодязь-Великий Бурлук, але поки не може навіть форсувати річку Вовча в районі чи в межах самого міста.

Тому не думаю, що нинішні події на Судженському напрямку носять випадковий, в оперативному сенсі, характер. Це – явно складові одного чіткого задуму (плану) ЗСУ щодо протидії противнику загалом і на Харківському, і на Сумському операційних напрямках.

Загалом до складу УВ “Север” (ЛВО) входять:

• 6-та загальновійськова армія (ЗВА), яка має у своєму складі принаймні дві окремі мотострілецькі бригади – 25-ту та 138-му омсбр (обидві зараз, задіяні в районі Вовчанська);
• 11-й армійський корпус (18-та мотострілецька дивізія (мсд), а також 7-й окремий мотострілецький полк (омсп);
• 44-й армійський корпус (72 мсд + 128 омсбр);
• 14-й армійський корпус (АК) – 80-та та 200-та окремі мотострілецькі бригади, які перебувають на інших операційних напрямках і поки повною мірою в подіях на Харківському операційному напрямку не задіяні;
• а також ряд інших частин та підрозділів зі складу УВ та “воєнних округів”, що діюбть на інших операційних напрямках.

Окрім цього, варто зазначити, що безпосередньо на Судженському напрямку були розгорнуті підрозділи 71-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 42 мсд 58-ї загальновійськової армії “Южного военного округа” (ЮВО).

Так, ви не помилилися, це “частково” ті самі “дон-дон”-підрозділи, які протягом кількох крайніх діб через “смертельную угрозу”, яка виникла для них внаслідок масованого та інтенсивного застосування ЗСУ засобів ураження, різко “покращили” свої позиції на цьому напрямку.

Як стає зрозуміло, головні сили УВ “Север” на даний час задіяні саме по напрямку на Вовчанськ та Липці (тобто на Харківському, а не Сумському операційному напрямку, де відбуваються останні події):
– обидві бригади 6-ї армії – там,
– 44-й армійський корпус – також, за винятком пари батальйонів,
– 11-й АК – там само, можливо, без 7-го омсп.

Більше того, там же задіяні й передані у “тимчасове користування” його командуванню резерви, які штатно не входять до складу ЛВО – 155-та окрема бригада морської піхоти (обр мп), 83-тя окрема десантно-штурмова бригада (одшбр), і навіть, 2-га окрема бригада спеціального призначення (обр спп).

Загалом, суто за моїми власними оцінками, УВ “Север”, на даному етапі має у своєму розпорядженні:

• до 72-75 тисяч особового складу (о/с),
• приблизно до 320-350 танків,
• десь до 760-770 бойових броньованих машин (ББМ),
• під 800-820 артилерійських систем (АС),
• до 150-160 одиниць реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).

Я, звісно, можу й помилятися, але, на мій суб’єктивний погляд, “порядок цифр” – десь такий.

3. Тепер трохи конспірології…

Зрозуміло, що “без особливої потреби” росіяни офіційно не заявляли б про пересування на Судженський напрямок якихось, поки не названих, резервів.

А це вже фіксується – у Бєлгородській області, а також безпосередньо в Курській та Брянській, за напрямком на Курську область. Очевидно, російське командування “таки встревожили” ці події у його прикордонні, на Курщині.
Думаю, ключовим фактором для їх подальшого розвитку стане питання – наскільки серйозно російське командування їх сприймає насправді, а не на словах…

Так, допустити реальне переміщення частини військ (сил) УВ “Север” із Харківського на Сумський операційний напрямок – цілком можливо. Але в якому обсязі і якому складі? Чи не може це бути таким собі “підігруванням” ЗСУ у складанні в ЗС України хибного уявлення щодо реакції російського командування на події в Курській області?

Загалом, здатне це вплинути на ситуацію “під Вовчанськом”? Звісно, здатне. Однак наскільки вагомо?..

Отже, поки що запитань у зв’язку з подіями на Судженському напрямку – більше, ніж реальних, а головне, аргументованих відповідей.

Тому – уважно слідкуємо за розвитком подій…

P.S. Просування ЗСУ на територію РФ – таки є. Курликання бєлоусовських інфодовбнів про те, що “прориву кордону не допущено”, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Читайте також:
У Курській області збито вертоліт Ка-52, є спалені танки та полонені росіяни, – соцмережі

Сили оборони закріпилися в трьох населених пунктах Курської області РФ, — соцмережі