Результати виборів у Франції: ультраправі таки програли, переможці ліві претендують на уряд

оновлено, наведено остаточні цифри

У Франції відбувся другий тур виборів до нижньої палати парламенту, які проходять за мажоритарною системою. Права партія “Національне об’єднання” проросійської Марін Ле Пен зрештою зазнала поразки, хоча й мала перевагу за підсумками першого туру.

Як повідомляє ввечері 7 липня “Ле монд“, за даними екзитполів, лівий “Новий народний фронт” посідає перше місце, набираючи від 172 до 192 мандатів (більшість у Національних зборах мала б стартувати від 289 місць).

NFP трохи випереджає центристський блок президента Еммануеля Макрона “Разом”, який здобуває 150-170 мандатів.

І “Національне об’єднання” Ле Пен – лише третій, із 132-152 мандатами, враховуючи допомогу правого крила “Республіканців”.

У власне “Республіканців” – попередньо 57-67 мандатів.

ОНОВЛЕНО вранці 08.07.2024

Після підрахунку всіх голосів з’ясувалося, що “Новий народний фронт” отримав 182 місця в нижній палаті парламенту, блок пропрезидентських сил Емманюеля Макрона “Разом” – 168 місць, а ультраправе “Національне об’єднання” Марін Ле Пен та її союзників – 143.

Варто зазначити, що під загрозою перемоги ультраправих явка на початку голосування у другому турі французьких парламентських виборів стала найвищою за 40 років. Ще за три години до кінця голосування явка становила 59,7%.

Жодна із трьох провідних політичних сил не отримує абсолютної більшості в парламенті, а отже, доведеться домовлятися про коаліцію.

Лідер лівої партії “Нескорена Франція”, яка входить до лівого блоку “Новий народний фронт” разом із комуністами, Жан-Люк Меланшон, реагуючи на результати екзитполу, заявив, що Макрон повинен буде призначити прем’єр-міністром представника лівого блоку.

“Президент має покликати “Новий народний фронт” до влади”, – сказав Меланшон, колишній журналіст, міністр професійної освіти Франції в уряді Ліонеля Жоспена з 2000-го по 2002 рік, член Сенату Франції від департаменту Ессонн, депутат Європейського парламенту у 2009-2017 роках.

Він додав, що президент “повинен визнати свою поразку”.

При цьому Меланшон сказав, що не бажає вступати в переговори з Макроном або його союзниками про потенційний альянс. “Ми відмовляємося вступати в переговори з його партією, щоб укладати комбінації, особливо після того, як протягом семи років невблаганно боролися з його політикою соціального жорстокого поводження”, — сказав лідер лівих.

Тим часом президент Еммануель Макрон закликав до “обережності”, оскільки результати виборів не відповідають на запитання, “хто буде керувати” Францією, інформує AFP.

Дострокові вибори у Франції

Нагадаємо, президент Еммануель Макрон несподівано оголосив дострокові парламентські вибори після поразки своєї партії на виборах до Європарламенту в червні. Тоді ультраправе “Національне об’єднання” набрало близько 33%, партія Макрона – 15%, соціалісти – 14%.

Французи обирали на п’ять років 577 депутатів Національної асамблеї – нижньої палати парламенту.

У країні діє мажоритарна виборча система, згідно з якою кандидат в одномандатному окрузі перемагає лише в разі отримання абсолютної більшості голосів (при явці понад 25%). Якщо цього не відбувається, має пройти другий тур (призначений на 7 липня). У ньому беруть участь кандидати, які в першому турі отримали голоси щонайменше 12,5% зареєстрованих виборців. Перемагає той, хто набере найбільше голосів. Наслідком порогу в 12,5% є проведення так званих “трикутників” – повторних виборів за участі кандидатів від трьох провідних політичних сил.

У першому турі найбільшу підтримку отримала ультраправа партія “Національне об’єднання”, формальною лідеркою якої є Марін Ле Пен, яка відома своїми проросійськими поглядами. Другу сходинку посів ультралівий “Новий народний фронт”, а коаліція Макрона “Разом” опинилася на третьому місці.

Надалі лідер ліворадикалів Жан-Люк Меланшон вирішив об’єднатися з президентською коаліцією, щоб не допустити до парламенту кандидатів від “Національного об’єднання” у другому турі виборів. Так, вони зняли з виборів багато своїх кандидатів, щоб не ділити голоси між “Новим народним фронтом” та коаліцією Макрона, а об’єднати їх на єдиних кандидатах.

Макронова партія і до виборів не мала парламентської більшості, через що він вимушений проводити частину непопулярних, але необхідних з його погляду, законопроєктів, як-от про пенсійну реформу, не через голосування у парламенті, а президентськими указами. Це обурює частину опозиції.

Читайте також:
Макрон натякнув на формування коаліції країн для відправки інструкторів в Україну