Президент Ірану Раїсі загинув у катастрофі гелікоптера

Президент Ірану Ебрагім Раїсі, міністр закордонних справ країни та інші офіційні особи, які перебували на борту гелікоптера, що розбився 19 травня в горах неподалік кордону з Азербайджаном, загинули.

Про це в понеділок, 20 травня, повідомляє Reuters із посиланням на неназваного іранського високопосадовця, а також іранська інформагенція Mehr News.

Через несприятливі погодні умови рятувальникам вдалося знайти місце падіння гелікоптера лише на світанку понеділка. На той час з моменту катастрофи минуло понад 12 годин.

Як повідомили представники Іранського товариства Червоного Півмісяця, жодних ознак життя на місці падіння гелікоптера не виявлено. Внаслідок падіння він фактично повністю згорів.

Окрім Ебрагіма Раїсі, серед пасажирів вертольота були міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян, губернатор іранської провінції Східний Азербайджан Малек Рахматі і представник лідера Ісламської революції в цій провінції Мохаммед Алі Але-Хашем.

Відео з місця падіння гелікоптера:

Фото після прибуття рятувальної команди на місце катастрофи:

Згідно з конституцією Ірану, разі смерті президента його повноваження переходять до першого віцепрезидента (в цьому випадку відповідну посаду обіймає Мохаммад Мохбер) — за умови схвалення Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, якому насправді належить уся повнота влади в державі, пише CNN.

Впродовж 50 днів у країні мають оголосити нові президентські вибори.

Хто такий Ебрагім Раїсі

Президенти Ірану і РФ Ібрагім Раїсі та Володимир Путін

Ебрагім (Ібрагім) Раїсі народився 14 грудня 1960 року в родині священнослужителя в районі Ноган у Мешхеді.

Працював на різних посадах у судовій системі Ірану, таких як заступник голови судді (2004—2014), генеральний прокурор (2014—2016) та головний суддя (2019—2021).

Раїсі вважають одним із чотирьох посадовців, причетних до масових страт іранських політичних в’язнів у 1988 році, що тривали впродовж п’яти місяців. За даними Amnesty International, тисячі політичних в’язнів викрадали й утримували в іранських ізоляторах по всій країні. Більшість із них жорстоко катували, а потім без суду і слідства страчували за розпорядженням Верховного лідера Ірану.

За це Раїсі відомий під прізвиськом “тегеранський різник”. Перебуває під санкціями США.

Вперше Ебрагім Раїсі балотувався в президенти 2017 року як кандидат від консервативного Народного фронту Сил ісламської революції, але тоді програв чинному на той час президентові Хасану Роухані.

З 2019 року очолював судову владу Ірану.

Під час президентських виборів 2021 року Раїсі переміг і прийшов до влади.

Окрім іншого, його адміністрацію звинувачують у підтримці РФ під час повномасштабного вторгнення в Україну і, зокрема, постачанні державі-агресору ударних безпілотників “Шахед”.

Що передувало

У неділю, 19 травня, іранське державне телебачення повідомило, що гелікоптер з кортежу президента Ірану Ебрагіма Раїсі потрапив у “жорстку аварію”. Тоді зазначалося, що один із трьох гелікоптерів з кортежу “здійснив жорстку посадку” поблизу міста Джольфа, що на кордоні з Азербайджаном, приблизно за 600 км на північний захід від столиці Ірану Тегерана.

Спершу інформагенція Mehr заявила, що екіпаж уже вийшов на зв’язок, жертв аварії немає, із президентом Раїсі “все гаразд” і він нібито навіть уже їде до Тегерана автомобілем. Проте згодом цю інформацію видалили.

Пізніше іранські ЗМІ визнали, що Раїсі перебував у гелікоптері, який розбився, і його доля залишається невідомою.

Іранська делегація на чолі з президентом поверталася з Азербайджану, де Ебрагім Раїсі разом із азербайджанським президентом Ільхамом Алієвим відвідував урочисте відкриття дамби, яку обидві країни побудували на річці Арас.

Через погані погодні умови в районі падіння гелікоптера рятувальникам довго не вдавалося дістатися до місця катастрофи.

Як зазначають ЗМІ, військово-повітряний флот Ірану значною мірою був сформований ще до Ісламської революції 1979 року. Зараз через міжнародні санкції отримання запчастин до вертольотів ускладнене.

Читайте також:
США та Британія запроваджують санкції проти Ірану. У списку – виробники “шахедів”