Ще 10 дітей повернули з ТОТ. Серед них дівчинка, яка народилася вже в окупації

Ще 10 дітей, які після повномасштабного вторгнення Росії опинилися в окупації, вдалося повернути в Україну.

Про це під вечір 8 березня повідомив засновник і керівник благодійної організації Save Ukraine Микола Кулеба.

“Діти після тривалої розлуки нарешті змогли обійняти своїх найрідніших, і зараз усі сім’ї в безпеці…Щоразу, коли звертаються до нас за допомогою, ми розуміємо усі ризики та всю небезпеку для дітей. Там, під владою окупанта, наші діти позбавлені будь-яких прав і звичайного щасливого дитинства. Тому часу на зволікання немає. Ми одразу починаємо діяти. На сьогодні це вже 261 дитина, врятована з Росії та окупації нашою організацією“, – зазначив він.

Кулеба у своєму пості також розповів особисті історії декількох дітей:

“Аліна залишилася вдома з татом після того, як її маму Марину депортували росіяни. Дівчинка змушена була відвідувати російську школу, слухати й співати там гімн Росії, носити дорогу шкільну форму. За будь-яку відмову виконувати все це дітям погрожували занижувати оцінки. Хоча малювати й писати листи російським солдатам Аліна все ж відмовилася, сказавши вчительці, що не вміє малювати й не знає російську мову. Проте уникнути перегляду фільмів про “велич” російської мови уникнути не вдалося. І це особливо цинічно з боку окупантів — примушувати дітей писати листи військовим, які вбивають їхніх батьків, матерів, братів та сестер, а також прославляти країну, яка позбавила їх спокійного життя.

Олексій, тато якого помер в окупації від хвороби серця, також згадує лише російські підручники, якими дуже швидко замінили усі українські книжки у школі. Якось його однокласники знайшли табличку з українським прапором і повісили в класі, але вчителька побачила і швидко десь її викинула. Відмовитися від написання листа російським військовим також не можна було.

13-річний Орест і 11-річна Меланія опинилися розлученими з батьками після того, як ЗСУ звільнили Правобережжя. Батьки відвезли дітей на Лівобережжя до бабусі й дідуся, якомога далі від зони бойових дій. Через це майже 1,5 року не бачилися з батьками. За цей час через постійний стрес у Меланії погіршився слух, як і в її мами Оксани. Брат і сестра дуже хотіли обійняти маму, повернутися додому. Але іноді вже й не вірили, що ця мить може колись статися.

Маленька Лана народилася вже в окупації. Її мама Таміла повномасштабне вторгнення зустріла вагітною. Дуже важко доводилося виживати в перші місяці, коли був дефіцит продуктів і ліків в окупації. Дуже сподівалася молоді жінка, що народжуватиме у вільній Україні, але ні — у пологовий їхали через кільканадцять російських блокпостів. Ледь домовилися з військовими пропустити їх у пологовий. Нове життя народжувалося під вибухи. Породіллі було дуже страшно, та, на щастя, обійшлося без сховища. Додому їх виписали через 4 години після пологів, так і не зробивши дитині жодного щеплення”.

Читайте також:
З окупації повернули ще п’ятьох українських дітей – двох дівчаток і трьох хлопчиків