Напередодні холодної зими без світла: поради експертів ℗

Про зиму 2022-2023 в Україні казали, що вона найскладніша в новітній історії – цілеспрямовані ракетні удари РФ по енергетичних об’єктах, блекаути, темні довгі вечори без світла і зв’язку. Проте попереду нова зима, і про сезон холодів 2023-2024 кажуть, що він може бути також важкий.

Минулої осені й зими ворог 271 раз поцілив в енергетичні об’єкти в різних регіонах. Наслідки цих влучань українці відчули навіть цього літа, коли старі пошкодження на якийсь час залишали без світла сотні тисяч споживачів, і електроенергію доводилося імпортувати з ЄС. Що буде взимку, коли енергоспоживання в системі суттєво зросте? Фахівці та експерти попереджають, які випробування нас можуть чекати та як до них готуватися.

Чого очікувати?

“Я б не чекав нічого хорошого. Минулого року в нас було 100% енергосистеми, росіяни її розбивали впродовж цілої зими і знищили десь приблизно 70%. Ми дотягнули на тих 30%, що лишилось. А за літо ми змогли відновити 20-25%. Тобто фактично ми вступаємо в нову зиму приблизно з половиною тієї енергосистеми, яка була минулого року. Тож цілком може бути, що її зможуть знищити практично всю. І що цієї зими росіяни на якийсь час доб’ються повних блекаутів. До цього треба бути морально і фізично готовими”, – попереджає військовий аналітик Євген Дикий в інтерв’ю “Новинарні“.

Він визнає, що ППО України за рік сильно зміцнилася, але потужностей оборони бракує, і росіяли змістили акцент ударів із Києва на інші області, які значно менше захищені.

З огляду на це Дикий радить купувати зарядні станції, генератори, “старлінки” – поки на них ще не ажіотажний попит. Крім того, утеплити вікна і стіни, купити ковдру та байкову піжаму, термобілизну – також хороша ідея.

Опитані експерти одностайні: цієї зими варто готуватися до найгіршого сценарію, навіть якщо він не реалізується.

Якщо у вас є генератор, проведіть його техогляд і запасіться пальним. Те саме стосується потужних павербанків, акумуляторів, інших джерел енергії. Зрештою – дрів, де це можливо.

Заздалегідь подумайте про “теплу зону” в помешканні. Це найбільш утеплене місце, де можна буде сконцентрувати джерела тепла.

Енергетики готуються

Як пишуть економічні сайти, в рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду енергетики і влада зосередилися на трьох ключових напрямках.

  1. Завершення планових та відновних ремонтів електростанцій та обладнання, необхідного для транспортування електроенергії. Наразі на АЕС проводяться планові ремонти, тому в енергосистемі час від часу виникає дефіцит, який покривають завдяки імпорту. До початку холодів ремонти й заміну палива на АЕС мають завершити.
  2. Створення систем захисту енергетичної інфраструктури від російських атак та покращення протиповітряної оборони (ППО).
  3. Накопичення достатніх обсягів палива для проходження зими. У липні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв: на складах уже є 1,5 млн тонн вугілля та 10,4 млрд кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону заплановано вийти на показник 1,8 млн тонн вугілля та 14,7 млрд кубічних метрів газу.

Якщо за другим-третім пунктами плани реалізуються, та і з потужностями АЕС усе більш-менш, то на теплових і гідроелектростанціях справи гірші. За словами глави уряду, в Україні немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б узимку не зазнала ворожих атак.

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук повідомляє, що компанія наразі проводить планові ремонти та відновлення пошкоджених блоків теплоелектростанцій. Ці ремонти тривають п’ятий місяць поспіль: сім блоків зробили, ще стільки ж – у процесі. За рік заплановано привести до ладу 27 блоків ТЕС. Також потрібно відновити 1,4 ГВт генеруючих потужностей.

Крім того, про відновлювальні та планові роботи звітує державна компанія “Укренерго”.

При цьому експерти сумніваються, що до початку опалювального сезону вдасться відновити хоча б половину потужностей.

“Як би ми не старалися, навіть за наявності грошей, терміни виготовлення та доставки обладнання не дозволять встигнути до нового опалювального сезону. Високовольтна мережа буде відновлена максимум на 30-40% відносно її нормального стану. На генерації роботи ведуться, але вкрай обмеженим ресурсом, тому з вугільною генерацією теж будуть проблеми”, – вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Чому наступна зима буде важкою

Експерти сходяться на тому, що ключовим ризиком перед зимою лишається те саме – ракетні і дронові обстріли енергетичної і логістичної  інфраструктури. Імовірність нових атак на енергетику висока.

“Системні аварії будуть. Вони будуть спричинені обстрілами, підвищенням навантаження в мережах, аварійними зупинками енергоблоків. Однак про загальноукраїнський блекаут мова не йде”, – каже енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, найбільша проблема – відсутність запасу міцності в мережах “Укренерго”, а саме – на підстанціях компанії.

А чим ближче до зими, споживання електроенергії лише зростатиме. Тому нові відключення і блекаути будуть імовірні навіть без нових болючих обстрілів, і дефіцит електроенергії в системі України буде дуже важко перекрити імпортом. “Просто стільки імпорту ми не затягнемо. Тому взимку цілком можуть бути обмеження”, – каже експерт Харченко.

Утім, є й позитив: випробування 2022 року та початку 2023-го дали енергетикам дорогоцінний досвід. Тепер вихід із ладу якоїсь системи не є несподіванкою чи катастрофою. Компанії добре розуміють, як треба реагувати на будь-яку ситуацію. В Україну заведено набагато більше автономних енергетичних установок – генераторів, батарей тощо, які можуть працювати у випадку проблем з постачанням електроенергії.

Матеріал публікується на правах реклами ℗

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна