“Дякую, ваша честь!” Суддя Кожевник винесла перший на всю Україну виправдальний вирок за статтею ККУ про “непокору” військового за час війни

Володимир Рисенко
юрист Харківського антикорупційного центру, аналітик Коаліції “Україна. П’ята ранку”

“Дякую, Ваша Честь!” (FB)

Саме такі емоції переповнюють мене після цього вироку. Підкреслю, вироку, винесеного абсолютно незнайомою мені суддею Костянтинівського міськрайонного суду.

А перевірмо ваші емоції? Спробуйте за сухими рядками вироку побачити долю людини.

Березень 2016-го – березень 2019-го обвинувачений три роки служить у батальйоні «Донбас».

З 25 лютого 2022 року вже в ЗСУ.

За останнім бойовим розпорядженням тримав позицію у Зайцевому. Після цього почався сильний зубний біль. Взводний давав йому пігулки, коли пігулки не допомагали, кололи уколи. Потім взводний сказав, що ліміт ліків вичерпаний, бо похолодало і всі почали хворіти, і щоб він купував ліки власним коштом. Це продовжується два тижні. «Знеболювальні вже не допомагали, зуб почав кришитись, зубний біль був такої сили, що хотілось покінчити життя самогубством, не міг спати ночами». Це цитата.

Нове бойове розпорядження. Обвинувачений виходить на крок вперед зі строю та каже, що фізично не може виконати наказ і просить направити до стоматолога, до якого намагався потрапити вже неодноразово, але не зміг. Підкреслю – це Костянтинівка, поруч – Слов’янськ, Краматорськ. Стоматологи – є.

І його везуть. Спочатку до ДБР у Краматорськ – ч. 4 ст. 402 КК України «Непокора», позбавлення волі на строк від п’яти до семи років. Потім на гауптвахту. Зуби вилікував уже там.

В 90% таких ситуацій обвинувачені підписують угоду зі слідством. Щоб отримати менше покарання.

Обвинувачений відмовляється, тому що не «вчиняв кримінального правопорушення, зуб видалений, бажає служити, захищати країну разом з хлопцями, не бачить підстав перебувати під вартою». Нагадую, ризикує отримати п’ять років.

Адвокат теж б’ється за нього. Адвокат – Поліщук Дмитро Петрович, Рада адвокатів Донецької області.

І суддя підозрюваного виправдовує. Єдиний виправдувальний вирок за 2022-2023 роки, який я бачу в реєстрі по цій статті ККУ.

Незважаючи на позицію обвинувачення.

Без жодної медійної уваги до процесу.

Виправдовує і добре розписує виправдувальний вирок.

Пробачте, але я не можу не процитувати: «статтею 58 Статуту [внутрішньої служби Збройних Сил України] (насправді – статтею 59 – “Н”) передбачені обов’язки командирів (начальників): виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками); знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями.
Вказане свідчить про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 спрямовані на реалізацію соціальних прав військовослужбовця, а саме на отримання медичної допомоги здійснене обвинуваченим виходячи не з власних злочинних намірів, а виключно хворобливим станом здоров’я.
При цьому жоден зі свідків не повідомив суду відомостей, які змогли б прямо чи непрямо підтвердити версію прокурора про злочинний умисел обвинуваченого на небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни і будь-якими іншими доказами такий намір також не підтверджується.
СУД УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на умовах гауптвахти скасувати та звільнити з – під варти негайно».

Колеги, якщо хтось буде в Костянтинівському суді в процесі у Кожевник Оксани Анатоліївни, скажіть їй і від мене: «Дякую, Ваша Честь!». Ви здійснили правосуддя.

P.S. Дуже сподіваюсь, що Дніпропетровській обласній прокуратурі вистачить розуміння не оскаржувати цей вирок.

Додаткова інформація для ЗМІ: державний обвинувач (прокурор): Дніпропетровська обласна прокуратура, Самедов Етібар Хагані-огли, захисник: Поліщук Д.П., підозрюваний: Мельник Микола Валерійович.

Читайте також:
“Стоп ран”. З чим стикаються військові після поранень та як подолати цю ганьбу