автори:
Ірина Іванишин, кандидат хімічних наук,
Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук
Від потужного вибуху під Хмельницьким 13 травня, коли, за висновками західних експертів, скоріш за все здетонували великі склади старих радянських авіабомб, що зберігалися там ще з 1949 року, проминуло вже понад три тижні. Але піднята ним хвиля російських фейків (яку ми докладно проаналізували в нашій статті в “Новинарні“) все ще не спадає. Російські ЗМІ далі малюють апокаліптичні картини радіаційного зараження всієї Західної України й половини Європи, наслідки якого «зловорожі» уряди Заходу вперто приховують від людей. Ніякі роз’яснення компетентних служб та учених про те, що радіаційний фон скрізь тримається на природному рівні і жодних підстав для занепокоєння немає, не допомагають – російські пропагандисти давно живуть у своїй паралельній реальності, вигадуючи все нові й нові деталі та події, яких насправді ніколи не було й не могло бути.
Змінюється в них тільки тлумачення того, що все ж таки вибухнуло. Більшість, услід за секретарем радбезу ерефії Патрушевим, стверджує, що здетонували снаряди зі збідненим ураном, надані Великою Британією (дарма, що вони, за поясненням експертів, у принципі не можуть спричинити радіоактивного забруднення). А найбільш вигадливі говорять і про склад радіоактивних матеріалів для створення української «брудної бомби» (про цей фейк, який росіяни активно розкручують з кінця вересня 2022 року, ми докладно писали).
Ці російські фейки виплюснулися цього разу й за межі московії. Авторитетні світові ЗМІ їх проаналізували – і рішуче відкинули, але їх далі тиражують чимало «жовтих» ресурсів, і не лише в країнах «третього світу», а й навіть у ЄС та США, де є свої «ліваки», крайні праві, озлоблені антиглобалісти тощо. У свою чергу, російські ЗМІ радо підхоплюють ці відгуки відвертих маргіналів і наводять їх на підтвердження начебто світового визнання власної «правоти».
Так, ресурс Газета.ru з претензією на «аналітичність» стверджує: Велика Британія може перетворити Україну на радіоактивне кладовище, постачаючи снаряди зі збідненим ураном. З посиланням на журналіста маргінального видання Myśl Polska Яцка Меджицького Газета.ru повідомляє про начебто значне радіоактивне забруднення у Польщі й Словаччині, яке влада приховує, щоб не сіяти паніку. Сюди ж додаються висловлювання одіозної румунської сенаторки Діани Шошоаке. Все це разом має на меті щонайменше справити враження в частини «інтелігентної» російської авдиторії, наче ерефія все ще не є цілковитим ізгоєм, і що російські наративи ще серйозно сприймаються кимось на Заході. (Насправді, на жаль, у цьому є принаймні частина правди, і небезпеки від «прекраснодухих ліваків», готових таврувати «імперіалістичний Захід», яких доволі багато в академічних колах ЄС, не можна недооцінювати – але це тема окремої розмови).
Але нас зараз цікавитиме не Захід (який у масі своїй розцінює російські фейки цілком однозначно й адекватно), а загадковий у багатьох своїх виявах Схід. Як ми вже бачили, респектабельні видання демократичної Індії з російських вигадок відверто глузують. Але сміх – рідкісна тональність у політичних матеріалах ЗМІ майже півторамільярдного комуністичного Китаю.
Традиційні друковані видання КНР, починаючи від газети «Женьмінь жибао» (китайський аналог колишньої радянської «Правди») освітлюють «конфлікт в Україні» вкрай скупо, тиражуючи при цьому російський наратив про «відповідальність Заходу за його розпалювання» і наголошуючи на готовності Китаю сприяти «припиненню вогню» і «переговорам». Назва українського міста Хмельницький на сторінки цих офіціозів, схоже, взагалі не потрапила. Старанно цензурованими є й новини державного телебачення.
Проте, паралельно з цими офіційними ЗМІ, в Китаї сьогодні існують й нові інтернет-ресурси з багатомільйонною аудиторією. Говорити про «свободу» китайського інтернету не випадає (як відомо, тут заблоковані не тільки гугл, фейсбук чи ютуб, а й навіть найвідоміші українські сайти рівня «Української правди»). Місцеві-інтернет видання так само не можна назвати незалежними, навіть коли їхніми засновниками не є місцеві «народні уряди» чи комітети КПК. Проте вони можуть дозволити собі дещо вищий ступінь розкутості у висвітленні подій за кордоном, що й робить їх важливим джерелом інформації для пересічного допитливого мешканця Піднебесної.
Таких сайтів у Китаї сьогодні вже доволі багато. До групи найавторитетніших належать, зокрема:
Sohu, Inc. — одне з провідних китайських ЗМІ зі штаб-квартирою в Sohu Internet Plaza в районі Хайдянь у Пекіні. Основними країнами, на які спрямована політика ЗМІ, є Китай 87,63%, Сполучені Штати 3,40%, Гонконг 1,93%, Тайвань 1,79%, Японія 0,63%, на інші припадає 4,62%.
NetEase, Inc. — китайська інтернет-технологічна компанія, що надає онлайн-послуги, орієнтовані на контент, спільноту, комунікації та комерцію. Компанія має ресурс 163.com, щорічна відвідуваність якого з 2008 року становить щонайменше 1,8 мільйона. Основними країнами, на які спрямована політика ресурсу, є Китай 73,03%, Гонконг 17,46%, Сполучені Штати 1,92%, Бразилія 1,09%, Філіппіни 0,87%; на інші країни припадає 5,63%
Bilibili.com – веб-сайт для обміну відео з офісом у Шанхаї, де користувачі можуть надсилати, переглядати та додавати накладені коментарі до відео. З середини 2010-х років Bilibili став однією з головних китайських потокових платформ для трансляції різних відео, як-от документальні фільми, вар’єте та інші оригінальні програми. Bilibili також надає послугу прямого ефіру, де аудиторія може взаємодіяти зі стримерами.
І ось на цих ресурсах слово «Хмельницький» таки знаходимо – на жаль, здебільшого в оповідях, цілком співзвучних до російських фейкових наративів. Хоча на цьому тлі й трапляються, однак, певні інформаційні несподіванки.
Так, Sohu.com достатньо уважно висвітлював відомі висловлювання екс-президента РФ Дмитра Мєдвєдєва, на якого покладено сьогодні роль одного з найголовніших кремлівських «яструбів». У матеріалі від 25.05.23 наголошується: Захід постачає Україні все більше зброї, а це означає, що після систем ППО, основних бойових танків і винищувачів Україна має можливість отримання на Заході ще й ядерної зброї... І саме тому Медведєв підкреслив:
якщо справа дійде до того, що Захід поставлятиме ядерну зброю в Україну, Росія «повинна завдати превентивного ядерного удару».
Видання акцентує на головному «посланні» Медведєва: Захід цього ще не зрозумів, вважаючи, що Росія ніколи не завдасть ядерного удару по Україні, але це станеться «за певних обставин». Отже, російський ядерний шантаж пропонується сприймати таки за щиру монету.
Вибух біля міста Хмельницький 13 травня 2023 року
27.05.23 це ж видання вмістило матеріал безпосередньо про наслідки вибуху в Хмельницькому, що цілком некритично переповідає основні пункти російських фейків: бомба зі «збідненим ураном», надана Великою Британією, вибухнула в Україні, спричинивши поширення радіації на Європу. Зараз найбільше постраждали Польща, Румунія та інші країни. Згідно з чутками, постачання таблеток йоду та протиядерних засобів у Європі є дефіцитом, і спостерігається явище панічного скуповування. Люди накопичують ці запаси для надзвичайних ситуацій. Лише за кілька днів у багатьох частинах Європи було виявлено наявність радіоактивного матеріалу в повітрі, воді, худобі та людях.
Далі цитувати цю маячню немає потреби. Характерно, що автори покладають усю відповідальність за вигадане «радіоактивне забруднення» не на Росію (яка завдала ракетного удару по Хмельницькому), не на Україну (яка потерпіла від цього удару), а саме на Велику Британію. До неї начебто вже й Польща висловила претензії, та їх у Лондоні відкинули, переклавши всю провину на «незговірливого» Зеленського. Цей цілком вигаданий наратив, як ми побачимо, почав широко гуляти китайськими інтернет-виданнями.
Але містить цей матеріал і ще одну суто китайську ознаку: «Росія безстрашна, коли справа стосується ядерної зброї. Однак, незважаючи на величезні можливості Росії у сфері ядерної зброї, наразі це не найкраще рішення. Світове співтовариство вкрай обережно ставиться до застосування ядерної зброї, адже ядерна війна принесе всьому світу багато лиха. Тому особливо важливо знайти мирне рішення».
Поза сумнівом, Китай проти використання ядерної зброї будь-де, і ця його позиція послідовна.
Але вже наступного дня, 28.05.23, той же інтернет-ресурс виступає з цілком несподіваною як для комуністичного Китаю заявою: «Якщо швидкості постачання західної допомоги Україні були недостатніми, то погрози Медведєва однозначно прискорили цей процес, тож Україна повинна вручити йому медаль. Навіть якщо в майбутньому колишній президент Росії потрапить на суд до Гааги, Україні доведеться вручити цю медаль».
Отже, вважати медіапростір КНР цілком і в усьому передбачуваним теж було б спрощенням. Хоча, з іншого боку, подібні нотки лунають сьогодні і в заявах російських «розсержених патріотів» на кшталт сумновідомого Гіркіна.
Звичайно, цитована вище заява в китайських ЗМІ є радше відхиленням від мейнстріму. Того ж дня ресурс NetEase у своєму матеріалі повернув усе на свої місця: Напружена ситуація і ядерна радіаційна криза, з якою зіткнулася Польща, викликали широке занепокоєння в міжнародному співтоваристві. Президент Польщі Дуда звернувся до британського прем’єр-міністра Сунака з проханням про компенсацію і ліквідацію ядерної небезпеки, але британці відмовилися, що призвело до погіршення відносин між двома країнами.
А ресурс Bilibili.com того ж дня, 28.05.2023, взагалі малює апокаліптичні картини:
Я дуже сподіваюся, що Китай зможе надати допомогу. Китай терміново пропонує допомогу для багатьох міст Польщі. Радіація в основному зросла в шість-сім разів. Обсяг і зона забруднення від вибуху бомби зі збідненим ураном приблизно такі ж, як і при витоку ядерного палива на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Ні більше, ні менше. Про джерела такої інформації питати годі, адже ніякого фактичного підґрунтя для неї немає й бути не могло.
Зате далі китайське видання наводить ще й абсолютно фантастичні дані щодо кількості смертей від застосування снярядів зі збідненим ураном у Сербії та в Іраку. І винен в усьому звісно, американський імперіалізм.
Така найбрутальніша і найпримітивніша пропаганда подолала навіть протоку, що відокремлює комуністичну КНР і демократичну Китайську республіку на Тайвані.
Тайванські Новини Хуасінь у своєму матеріалі 30.05.2023 переплюнули, здається, навіть пропагандистів з континенту: «П’ять тисяч бомб зі збідненим ураном на території України були підірвані російськими бомбардуваннями. Те, що країни Заходу надіслали Україні не допомогу, а людські черепи та смертоносну ядерну радіацію, є незаперечним. Більшість надісланої зброї підірвалася на складах або по дорозі до фронтів».
Звісно, така тональність повідомлень є для Тайваню нехарактерною, але присутня вона навіть тут – бо ж, як свідчать наведені вище цифри, значною частиною авдиторії цитованих вище китайських інтернет-видань є саме «співвітчизники за кордоном».
Отже, наративи російських фейків впали в Китаї на вдячний ґрунт. Звісно, їх дія тут інша, аніж у країнах Заходу. У ЄС вони мають підсилити позиції тих маргінальних на сьогодні політиків, які прагнуть за будь-яку ціну «обілити» Росію й Путіна та посадити Україну за стіл переговорів на російських умовах. У комуністичному Китаї, натомість, громадська думка не визначає політики. Вона лише відображає те, чого хоче від свого народу великий і мудрий керманич товариш Сі.
Звісно, втішає те, що розповів наш колега, високого рівня український науковець-біохімік, який провів нещодавно в КНР чотири тижні. За результатами численних спілкувань він стверджує, що
наукова еліта Китаю зараз за настроями переважно проукраїнська
і в розмовах відверто порівнює нинішню агресію Росії проти України з агресією Японії проти Китаю в 1930-ті.
Але, з іншого боку, навіть якщо це справді так, а не є виявом звичайної китайської чемності (важливим гостям з Росії ті ж люди можуть говорити щось цілком протилежне), думка цієї наукової еліти ніяким чином не впливає на реальну політику Пекіна. Який, нагадаємо, виділяє колосальні гроші на те, щоб науковці добре робили свою справу в ім’я китайського технологічного прориву. І розуміє, що ці науковці мають ширше коло закордонних контактів та десь висловлюватимуть у кухонних розмовах і дещо відмінні від загальнопартійних оцінки.
А ці загальнопартійні оцінки є, нагадаємо, доволі скупими та стриманими. Про «радіаційну хвилю над Європою» органи ЦК КПК взагалі, здається, не повідомляли. Про таке писали чи не лише формально незалежні інтернет-видання. І в цьому сенсі великий товариш Сі цілком запозичив досвід свого великого попередника в міжнародному комуністичному русі, товариша Сталіна. Колись під час Другої світової той заспокоював американських журналістів, стривожених явною неприйнятною для США радянською заявою: мовляв, заява та з’явилася у незалежному органі вільних радянських профспілок «Труд» і не може тлумачитися як позиція радянського уряду…
Але українському посольству в Пекіні однак варто було б ретельно відслідковувати такі публікації, що ретранслюють російські фейки (зокрема й на чималу китайську діаспору в усьому демократичному світі), і щоразу просити вмістити коректне спростування з офіційною українською позицією. Це, напевно, теж дасть не надто багато, але стане корисним складником зусиль Києва утримати Китай від перетину тих «червоних ліній», за якими його формальний «нейтралітет» перетвориться вже на явне посібництво агресору.
Читайте також:
Відлуння вибухів у Хмельницькому і “ядерні” фейки РФ: що не так з українською реакцією
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
