“Центр інтелектуальної енергії”: науковці пропонують надати статус національного музею-заповіднику подружжя Кулішів

Українська наукова спільнота пропонує підвищити статус історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша “Ганнина Пустинь”, що на Чернігівщині, до національного.

Про це під час ушанування 195-річчя з дня народження української письменниці Ганни Барвінок – дружини Куліша – заявив відомий літературознавець, директор Інституту літератури імені Т. Шевченка Національної академії наук України Микола Жулинський.

“Ганнина пустинь” розташована на Чернігівщині, на місці історичного хутора, де мешкало подружжя видатних українців.

“Таких центрів зосередження родинного плану інтелектуальної справи, інтелектуальної енергії, у нас в Україні є не так багато. Саме в таких місцях концентрувалися та народжувалися оці думки, ідеї, які були надзвичайно цінними на той період, коли російський абсолютизм домінував і вільного Українського слова не було.

Саме тут, працюючи у драматичних умовах, Пантелеймон Куліш запроваджував свою головну ідею просвітництва, щоб український народ відчув себе нацією”, – наголосив Жулинський під час Всеукраїнської наукової конференції “Показати свій народ як у чистому дзеркалі: життєвий феномен Ганни Барвінок”, другий день якої проходив на історичному хуторі Мотронівка, де мешкало подружжя письменників.

Микола Жулинський

Академік також звернувся до народного депутата Ігоря Молотка, який був учасником пам’ятних заходів, із пропозицією провести в “Ганниній Пустині” виїзне засідання парламентського комітету з питань культури, де обговорити питання підвищення статусу заповідника.

Молоток підтримав пропозицію. “Будемо працювати в цьому напрямку, щоб дійсно зібрати тут комітет чи хоча б підкомітет, попередньо визначивши завдання, щоб дати статус національного”, – запевнив народний обранець.

Ігор Молоток

Він наголосив, що вважає Ганну Барвінок прикладом справжньої української жінки, яка робила все для того, щоб українська нація відбулася.

“Потрібно, щоб люди пам’ятали і знали цю історію, нашу історію, з якої розпочалося все українське. Майже 200 років тому народилася Ганна Барвінок – самовіддана жінка, яка стала рушійною силою тієї зірки, яка засіяла на Українському небосхилі, – Пантелеймона Куліша. Так само ми бачимо сьогодні, як наші жінки взяли до рук зброю.

Зараз налічується понад 50 тисяч жінок, які служать у різних підрозділах Збройних сил України, з них 5 тисяч – на передовій. Жінка – це рушійна сила, і також завдячуючи жіноцтву ми здобули Незалежність і її відстоюємо”, – зазначив Молоток.

Всеукраїнська конференція, присвячена 195-річчю Барвінок, відбувалася 26 і 27 травня. У перший день науковці зібралися в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. На конференції виступили провідні українські “кулішезнавці”, зокрема – професор Григорій Самойленко, який представив свою монографію “Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов”; найбільший дослідник творчості Ганни Барвінок професор Василь Яременко, вчені Львівського національного університету імені Івана Франка.

Обговорили, з-поміж іншого, вплив прози Ганни Барвінок на українську літературу другої половини ХІХ століття. Пролунала й ініціатива про створення науково-дослідного центру дослідження творчості подружжя Кулішів на базі Ніжинського державного університету.

Учасники наукової конференції в Ніжині

“Пантелеймон Куліш певною мірою був пов’язаний із нашим університетом – він кілька років працював тут. Упродовж усього ХІХ та ХХ століття Ніжин був центром науки та освіти, де здійснювалася дуже якісна підготовка. Спочатку це був елітарний заклад вищої освіти, з невеликими наборами здобувачів, тому кожний випускник, кожна постать – це величина, яку вивчають сучасні історики, літературознавці, мовознавці”, – зазначив ректор Ніжинського державного університету імені М. Гоголя Олександр Самойленко.

Олександр Самойленко

Довідково:

Ганна Барвінок (псевдонім Олександри Білозерської-Куліш) – українська письменниця, перша жінка-письменниця у модерній українській літературі, засновниця напрямку етнографічного реалізму. Була дружиною видатного українського письменника, перекладача та вченого Пантелеймона Куліша.

Історико-меморіальний музей-заповідник “Ганнина Пустинь” розташований на місці історичного хутора Мотронівка, де подружжя Кулішів мешкало та працювало з 1883-го по 1897 рік. Загальна площа заповідника – понад 9 гектарів. Комплекс включає усипальницю українських письменників, садибу-музей, реконструкцію хати Пантелеймона Куліша, велику садово-паркову зону.

Читайте також:
День і місія музеїв: як заповідник “Гетьманська столиця” розвиває Батуринську громаду