Рада виділила ще пів трильйона на оборону: хто скільки отримає

Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до державного бюджету, яким видатки на оборону збільшуються на понад пів трильйона гривень.

Про це повідомляє “Економічна правда” у  вівторок, 21 березня, з посиланням на супровідні документи до законопроєкту №9105.

За законопроэкт за основу проголосували 322 народні депутати, в цілому – 325.

Закон передбачає збільшення видатків державного бюджету на 537,2 млрд грн.

Зокрема, 518 млрд грн спрямовується на потреби військових, а саме – на грошове забезпечення, харчування, та виробництво і закупівлю БПЛА.

Підласа зауважила, що потреба у збільшенні видатків на діяльність усіх видів і родів військ зумовлена збільшенням чисельності військовослужбовців. Наприклад, у рамках проекту “Гвардія наступу” планується сформувати 8 нових бригад. Крім того, збільшення видатків необхідно через зміну прогнозу щодо ведення активних бойових дій до кінця 2023 року.

Згідно додатків до законопроєкту, додаткові кошти отримають:

• Міністерство оборони у сумі 372,5 млрд грн, передусім на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів і військ тощо;
• Міністерство внутрішніх справ у сумі 98,4 млрд грн, які розподіляються між Державною прикордонною службою, Нацгвардією, ДСНС та Нацполіцією;
• Держспецзв’язку у сумі 31,6 млрд грн, передусім на “забезпечення спеціальною технікою та обладнанням”;
• Служба безпеки у сумі 9,3 млрд грн;
• Головне управління розвідки МО у сумі у сумі 4,6 млрд грн;
• Управління державної охорони, яке отримає 961,9 млн грн на охорону органів державної влади та посадовців;
• Служба зовнішньої розвідки у сумі 807 млн грн;
• Національне антикорупційне бюро у сумі 50,6 млн грн.

Також 19 млрд грн спрямовується на поповнення Резервного фонду державного бюджету, який використовується для непередбачених та невідкладних заходів. Кошти Резервного фонду мають бути використані, зокрема, на виплату одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців (не менше 3 млрд грн у 2023 році) та на будівництво фортифікаційних споруд (не менше 2 млрд грн).

Джерелами покриття таких додаткових видатків пропонується визначити:

• 419,3 млрд грн – збільшення дефіциту державного бюджету, тобто фактично через внутрішні і зовнішні запозичення;
• 60,7 млрд грн – збільшення доходів бюджету за рахунок збільшення надходження ПДФО, ПДВ з вироблених товарів та частини чистого прибутку державних банків;
• 50,3 млрд грн – скорочення видатків на обслуговування державного боргу;
• 6,9 млрд грн – зменшення витрат на забезпечення державних гарантій.

Закон набуде чинності після підпису президентом.

Читайте також:
Рада ухвалила закон щодо прозорості оборонних закупівель