Через демонтаж Пушкіна з подачі ректора НТУ поліція Києва переслідує громадських активістів

Після повалення бюсту російського поета Пушкіна в Києві правоохоронці з подачі ректора Національного технічного університету Дмитриченка почали переслідувати громадських активістів.

Про це повідомив один із таких активістів, аналітик даних Андрій Савчук.

Так, 18 жовтня Савчук написав у фейсбуці, що вранці 14 жовтня оперуповноважені Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві приходили до нього додому, а 17 жовтня Андрій разом з адвокатом був на допиті у райвідділку.

Наразі відомо, що через демонтаж бюста Пушкіна, який є відомим символом “русского міра”, поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України – “хуліганство”.

Савчук підкреслює, що згідно з нормами КК, хуліганство – це “грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом”.

“Але цікаво, усунення символу “русского міра” Пушкіна з публічного простору Києва – це неповага до якого суспільства? Російського? Адже сама наявність дотепер пам’ятників Пушкіну в столиці України і є “особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом”, – пише Андрій Савчук.

Він наголошує: в той час, коли країна-терорист Росія постійно обстрілює Україну та Київ ракетами і дронами-камікадзе, “Національна поліція вирішила захищати пам’ятники російським шовіністам, переслідувати громадських діячів та інкримінувати їм дії, які вони не вчиняли”.

Савчук також розповів, що кримінальне провадження було відкрите через заяву до поліції, яку подав ректор Національного транспортного університету Микола Дмитриченко (а бюст Пушкіна стояв біля будівлі НТУ).

“Тобто столичний університет відкрито став на захист російської ідентичності та Алєксандра Пушкіна”, – підкреслює Савчук.

Він зазначає, що Микола Дмитриченко відомий репресіями проти студентів та співробітників за часів режиму Віктора Януковича. У 2010-2013 рр. за його вказівкою старости груп організовували студентів на “проплачені мітинги” на підтримку Партії регіонів та міністра освіти Дмитра Табачника – для створення картинки протидії громадській “АнтиТабачній кампанії”.
24 серпня 2013 року президент Янукович взагалі нагородив Дмитриченка орденом “За заслуги” І ступеня (указ Президента України №448/2013). А під час подій Революції Гідності 2013-2014 рр. за вказівкою ректора Дмитриченка здійснювався моніторинг соціальних мереж студентів та працівників НТУ для подальшого відрахування з університету прихильників Євромайдану.

“Тобто замість того, щоб самостійно ініціювати демонтаж пам’ятника Алєксандру Пушкіну на дев’ятому році війни з російськими окупантами, Микола Дмитриченко вирішив захищати “русскій мір”. Хоча у столиці є гарні приклади як мінімум двох університетів – КНУ імені Т. Шевченка та НМУ імені О. Богомольця, які самостійно прибрали меморіальні дошки українофобу Міхаїлу Булгакову зі своїх фасадів”, – зазначає Савчук.

“Символічно, що пам’ятник Алєксандру Пушкіну знаходиться по вулиці Івана Мазепи. Тим паче, якраз у тому місці, де у 1696 році на кошти українського гетьмана Івана Мазепи був збудований один з найвеличніших соборів Києва – Військовий Микільський собор. У 1934 році собор був зруйнований більшовиками, як “розсадник українського буржуазного націоналізму”. Натомість сам Алєксандр Пушкін у своїй поемі “Полтава” створив образ немічного, боязкого та старого Івана Мазепи:

“Но где же первый, званый гость?
Где первый, грозный наш учитель,
Чью долговременную злость
Смирил полтавский победитель?
И где ж Мазепа? где злодей?
Куда бежал Иуда в страхе?
Зачем король не меж гостей?
Зачем изменник не на плахе?”

Чому пам’ятникам Алєксандру Пушкіну не місце в Україні? Пушкін є символом російського імперіалізму, уособленням “вєлікого могучєго русского язика”, маркером “русского міра” та ідентичності.
У своїх творах Пушкін відверто пропагував ненависть до українців та поляків, презирливо ставився до гетьмана Івана Мазепи, підтримував геноцид народів Кавказу. Пушкін заперечував державність України – називав Україну “малоросією” і дорікав за прагнення незалежності”, – наголошує Андрій Савчук.

Читайте також:
У Києві активісти демонтували пам’ятник Пушкіну