Як релокувати бізнес на безпечну територію: поради юристів

Від повномасштабного вторгнення Росії в Україну і спричинених ним бойових дій, ракетних ударів та інших “сюрпризів” від російських агресорів постраждали не лише мільйони українців як фізичних осіб, а і величезна кількість підприємців та підприємств – від найменших до таких гігантів, як “Азовсталь”, ММК імені Ілліча тощо.

Деякі з цих компаній були змушені повністю або значною мірою припинити свою діяльність. Іншим, навіть розташованим у “найгарячіших” або тимчасово окупованих регіонах, пощастило більше: вони змогли релокуватися на інші, порівняно безпечніші території України.

Як пояснює видання Mind із посиланням на юристів компанії TOTUM LF Мирославу Нечай і Тетяну Науменко, релокація (або евакуація) бізнесу може здійснюватися підприємством як самостійно, так і через урядову програму.

Як діяти: щоб релокуватися через офіційну державну програму від Мінекономрозвитку, підприємство повинне заповнити відповідну заяву, вказавши свою спеціалізацію, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у виробничому приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування.

Передусім розглядаються заявки підприємств оборонного комплексу та тих, які забезпечують першочергові потреби населення, а також підприємств, які можуть самостійно забезпечити демонтаж і перевезення своїх потужностей до найближчої залізничної станції.

Якщо ухвалено позитивне рішення щодо евакуації підприємства, держава допомагає підшукати нове місце розташування потужностей, допомагає з переїздом, сприяє в розселенні працівників тощо.

Куди переїздити: вибір за підприємством, проте варто врахувати, що, наприклад, на заході України є населені пункти, які мають статус зон пріоритетного розвитку – тобто там діють пільги при оподаткуванні податком на прибуток, сплаті ПДВ, рентної плати, плати за землю тощо. І навіть якщо підприємство релокується самостійно, органи місцевого самоврядування готові співпрацювати з підприємцями для такого переїзду.

Необхідні дії для релокації бізнесу:

• оформлення наказу про релокацію;
• проведення інвентаризації перед перевезенням виробничих потужностей на іншу територію;
• оформлення  актів приймання-передачі виробничих потужностей при передачі майна для перевезення і отримання їх за місцем релокації;
• укладення договорів оренди приміщень;
• отримання дозвільних документів (ліцензій): для продовження діяльності на іншій території можна буде подати через ЦНАП або “Дію” декларацію про провадження господарської діяльності;
• можливість зміни юридичної адреси після релокації бізнесу (однак це не є обов’язковою вимогою).

Аргументи за релокацію бізнесу:

1. Компанію, яка вела свою діяльність на окупованій території, не обов’язково закривати, можна просто змінити місце провадження господарської діяльності.
2.  Органи місцевої влади на заході України пропонують програми релокації бізнесу з низкою переваг.
3. В умовах воєнного стану держава надає низку податкових пільг, зокрема:
   – можливість не сплачувати податок (для платників єдиного податку 1-ї та 2-ї групи);
   – можливість перейти на сплату єдиного податку за ставкою 2% (можуть перейти на таку ставку платники єдиного податку 3-ї групи та платники на загальній системі оподаткування);
   – працівників підприємства, яке евакуйовується, не потрібно повідомляти про зміну істотних умов праці за два місяці наперед;
   – можливість укладення строкових трудових договорів з новими працівниками на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Крім того, в деяких областях (наприклад, у Львівській) передбачені програми з наданням фінансової допомоги для релокованих підприємств.

Читайте також:
Трудові відносини під час війни – що змінилося

Проєкт “Зберегти Україну” реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.