Останні тенденції гібридної агресії РФ проти України: дезінформація на тлі воєнної загрози, – думки експертів

Днями в інформагентстві “Укрінформ” експерти та громадські діячі провели “круглий стіл” під назвою “Останні тенденції гібридної агресії РФ проти України: вектори дезінформації на фоні воєнної загрози”. Дискусія стала можлива завдяки Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП.

модератор зустрічі: Юрій Федоренко, керівник ГО «АРДІС»

Ігор Соловей, керівник Центру страткому й інформбезпеки, звернув увагу на те, що «дезінформація, яка лунає збоку «сусіда» спрямована на зниження нашої здатності опиратися». Кінцева мета такої інформаційної агресії, на думку Солов’я, — знищення України як країни.

Олександр Данилюк, керівник Центру оборонних реформ, виокремив дві найбільші проблеми. Перша – це продовження РФ «гри» в ескалацію-деескалацію. Друга – це домовленості з окремими групами впливу в Україні стосовно інтеграції Донбасу на умовах, які російська сторона вважає для себе прийнятними. Втім, на думку експерта, така ситуація надає певні можливості для України. Зокрема, потенційне нарощування військово-технічної підтримки України за сприяння країн Заходу. Окрім того, всередині країни влада повинна шукати можливості для широкого суспільно-політичного компромісу для попередження загострення внутрішньої кризи, якою може скористатися РФ.

Євген Магда, директор Інституту світової політики, зазначив, що «Росія зараз “вистрибує зі штанів”, щоб довести власну значимість». Він виокремив тенденційні напрями: інфодемія (поєднання пандемії з дезінформацією), наплив фейків про «найхолоднішу зиму». Такі фейки поширюються месенджерами та соціальними мережами. Заборони каналів поширення не працюють, тому потрібні виступи «єдиним голосом» різних представників керівництва країни та професійність спікерів. Також повинна бути розпочата потужна дипломатична робота по протидії дезінформації.

Елліна Шнурко-Табакова, голова правління ГО “Рада інформбезпеки та кіберзахисту”, вважає, що краще ворога переоцінювати, ніж недооцінювати загрозу дезінформаційного впливу. «Якщо ми хочемо реально розбудовувати мережевий спротив, а громадський спротив – це саме мережевий, то громадському сектору бракує професійного і системного відношення до проблеми агресії РФ… На жаль присутня повна непрофесійність постачання масивів даних, яке залежить від фаховості постачальника. Немає автономності тих комплексів, які збирають інформацію, немає аналітичної обробки даних і немає критеріїв, за якими споживачі інформації можуть зрозуміти об’єктивність даних», – сказала Шнурко-Табакова.

Сергій Одаренко, редактор проєкту «По той бік новин», розповів про тісну співпрацю між окремими редакціями по протидії фейковим новинам. Великою проблемою є спільне інформаційне поле з країною-агресором. Українці часто не розрізняють, де російська, а де українська інформація.

Дмитро Золотухін, засновник Інституту постінформаційного суспільства, наголосив на тому, що на цей час в законодавствах країн немає визначення «дезінформації» та «фейку» та відповідальності за їх розповсюдження (за винятком Франції). Пан Дмитро порівняв інформаційну позицію РФ з позицією «антиваксерів»: «Вони так вважають… Це їхнє бачення світу. Вони вважають, що України не має бути, як держави…» Заходи інформаційного спротиву дезінформації себе не виправдовують у довгостроковій перспективі. Держава повинна мати інструменти державної пропаганди для підтримки та просування цивілізаційного вибору більшості людей на даній території – інтеграцію у Європейський Союз, зауважив ексзаступник міністра інформполітики.

Олександр Курбан, керівник Центру протидії інформаційні агресії, говорив про неможливість самостійної протидії величезній кількості професійних російських тролів. «Потрібна більш повна фахова інтеграція між країнами Заходу та Україною. Україна повинна більше ділитися своїм досвідом. Треба формувати корпус ефективних українських спікерів» для тлумачення на Заході нюансів ситуації. На його думку, професійне західне суспільство не в повній мірі розуміється на окремих аспектах ситуації, яка пов’язана з Україною, її можливостями, напрямками та методами роботи та таке інше. Україна повинна більше ділитися своїм досвідом.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, також наголосив на важливості питання залучення міжнародних партнерів для протидії агресору та розвитку засобів оперативного зв’язку та комунікації з партнерами. Україні не вистачає власного медіаресурсу. Він закцентував увагу, що етнічні українці за кордоном можуть значно посилити можливості спротиву. Головне питання – встановлення каналів комунікації та створення «діаспорянської» мережі. Посольства повинні перетворюватися на центри громадської комунікації. На думку пана Сергія, «поєднання комплексу дій буде свідчити, наскільки ми будемо готові приймати ті ризики, які сьогодні стоять перед нами. І, відповідно, чим стійкіше буде наше суспільство, тим менші шанси на російську агресію».

Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», відзначила останні трендові меседжі проросійських дезінформаційних телеграм-каналів: Захід «зливає» Зеленського та антивакцинаторські меседжі. Також пані Галина зауважила, що не лише месенджери та соцмедіа здійснюють негативний вплив, а й телеканали. Вона навела приклад використання загальноукраїнського каналу «Наш» Євгеном Мураєвим для розповсюдження ксенофобських настроїв. Експерт звернула увагу на придбання Нестором Шуфричем за останній час двох телевізійних каналів – «Перший незалежний» та «УкрЛайф», розповсюджених у кабельних мережах та інформаційну війну, яку проводять телеканали Ахметова проти президента України. Поєднання таких внутрішніх та зовнішніх факторів може створити дуже небезпечну ситуацію для України.

Роман Кульчинський, головний редактор видання Texty.org.ua, переконаний, що кремлівські наративи за останні роки практично не змінились. «Україна корупційна. Україна недодержава». Будь-який недолік української влади відразу використовується з метою дезінформації. На думку пана Романа, між відповідальними за протидію дезінформації установами зараз відсутня ефективна взаємодія. Як можливий приклад наслідування в контексті протидії інформаційним загрозам Кульчинський навів систематичну та всеосяжну роботу Тайваню з протидії китайської дезінформації.

Мирослава Маркова, аналітик VoxCheck, приділила увагу антивакцинаторському напрямку дезінформації. Також активно поширюються меседжі про те, що Україна перша порушила перемир’я на Донбасі з метою дестабілізації ситуації та перешкоджанню запуску “Північного потоку-2”. Формується повна недовіра до влади України та можливих коментарів з її сторони. Також має місце наратив про крах міграційної політики Євросоюзу та непричетність до міграційної кризи ані Білорусі, ані Росії. Енергетичні та економічні проблеми України висвітлюються через меседж, що всі негаразди почалися після розриву відносин з Росією, з якою Україні було вигідніше.

Максим Майоров, аналітик головної редакції Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП, не вірить у використання Росією «гарячих» сценаріїв. На його думку, Росія «залякує» суспільство України та світу, додаючи до звичних дезінформаційних трендів нові «страшилки» на кшталт конфлікту на кордоні Польщі та Білорусі. На превеликий жаль, нагнітаючи ескалацію, Росія може втратити контроль над подальшим розвитком ситуації. Загрозу представляють можливі провокації у театрі військових дій на Донбасі та Чорному морі. Також додалася загроза «білоруського напрямку». Україна робить ставку на розвінчання фейків та дезінформації, поки Росія не цурається використовувати дезінформацію для досягнення власних цілей.

Марія Сагайдак, оглядачка головної редакції Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, наголосила на тому, що російські наративи не змінюються і повторюються вже більше 30 років. Зросла «майстерність» застосування цих наративів. Україні потрібно позбутися «комплексу жертви», вірити в свої сили і просувати свої позитивні здобутки.

Андрій Антоненко, головний редактор редакції Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, вважає, що модерація інформаційного спротиву повинна бути спільною роботою за участі Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, створеного при МКІП. «Разом із … представниками громадянського сектору у нас буде гарна синергія і ми зможемо сформулювати, як правильно подолати ворога».
На даний час Центр готує матеріали у вигляді брошури, яка буде надана суспільству, щоб пересічному громадянину нескладно було зрозуміти, де є неправда, де є дезінформація і за якими певними ознаками.

Читайте також:
Росія посилила потік дезінформації проти України на тлі нарощування військ на кордоні, – звіт ЄС

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".