Як Байден не прийняв Росію у “світовий клуб демократії”

Юрій Федоренко
керівник ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод», головний редактор сайту «Матриця свободи»

На початку серпня цього року адміністрація президента США опублікувала звернення Джо Байдена про намір проведення міжнародного саміту «світових лідерів за демократію». Віртуальну конференцію було заплановано на 9-10 грудня. На зустріч запрошені глави держав та урядів, представники приватного сектору, громадянського суспільства та філантропи.

Перед тим у лютому на Мюнхенській міжнародній конференції з питань безпеки президент Байден заявив, що авторитарні прагнення створюють загрозу для демократії у всьому світі. «Світ перебуває на переломному етапі, і демократія має перемогти», сказав тоді американський президент.

У повідомленні Білого дому наголошується, що «виклик нашого часу полягає в тому, щоб показати, що демократії покращують життя власних громадян і здатні боротися із найсерйознішими світовими проблемами».

«Демократія та права людини під загрозою по всьому світу. Демократії, що формуються або усталені за десятиліття, стикаються із серйозними проблемами як всередині своїх кордонів та і за їх межами. Громадська недовіра, нездатність влади забезпечити справедливий та стійкий економічний та політичний прогрес призводять до політичної поляризації та появи лідерів, які зневажають демократичні норми та інститути. У всьому світі слабкість держав, хитке верховенство права, високий рівень нерівності та корупції підточують основи демократії»,— зазначають у Вашингтоні.

Там вказують на те, що на цьому фоні авторитарні лідери «тягнуть руки за межі своїх кордонів» з метою підриву позицій демократій: переслідують журналістів та активістів, втручаються у вибори та стверджують, що їхня модель краще допомагає виконувати бажання простих людей.

На онлайн-саміті 9-10 грудня світові лідери обговорюватимуть «зобов’язання та ініціативи з трьох головних тем: протистояння авторитаризму, боротьба з корупцією та просування поваги до демократії».

Заходів у підсумку заявлено два. Другий пройде через рік і дозволить оцінити прогрес, досягнутий у вирішенні заявлених питань.

Від самого початку було не зрозуміло, які країни отримають запрошення до «світового клубу демократії».

Нещодавно ж американське видання Politico опублікувало перелік країн, представники яких отримали запрошення на саміт.

Серед більш ніж 100 запрошених до участі немає ні Росії, ні Китаю, ні Білорусі.

І це не дивно. Країни, в яких перемогла автократія з суттєвим нахилом у диктатуру і які не бажають ставати на шлях демократичних перетворень, не мають що сказати іншим, окрім брехні.

Рішення про направлення запрошення приймалося з урахуванням аналізу того, «наскільки гість сам хотів би взяти участь у саміті», — загалом були запрошені і усталені демократії, і демократії такі, що «тільки формуються».

Самі організатори вказували на те, що вони не намагаються визначити «хто демократія, а хто ні». «Ми хочемо знайти прагнення та можливості взяти на себе й виконати реальні обіцянки у справі зміцнення демократії та права», – так пояснювали.

У своєму програмному виступі на «Валдайському форумі» Володимир Путін визначив концепцію політичного курсу Росії, який він називає то «здоровим», то «розумним», то «помірним» консерватизмом. Взагалі, Путін почав промову з того, що «Захід нав’язує свій цивілізаційний вибір усім країнам, зокрема Росії». Тобто демократичний вибір, як основа розвитку країн Заходу, не підходить Росії.

Власний шлях, власний вибір, власні цінності… Росія, як висловився її президент, бере курс на «перевірену часом традицію». Та варто зрозуміти, у чому полягає ця традиція. Необмежене самодержавство, тоталітаризм, волюнтаризм, застій – саме ці складові історичного досвіду Росії відроджує своїми діями Путін.

У сучасній Росії немає місця демократії. Неоімперський авторитаризм Путіна, який він називає «консерватизмом», суперечить базовим конституційним принципам Росії із проголошеними демократією, політичною та особистою свободою, правами людини, свободою творчого висловлювання. «Консерватизм» у виконанні Путіна є наслідком небажання змін, намаганням «консервації» негативних практик, що склалися у сучасній Росії, і вікових схильностей пристаркуватого диктатора.

Демократичні зміни, яких так боїться Путін, є прямою загрозою його «самодержавного» правління. Тому відсутність запрошення для участі у зустрічі «світових лідерів за демократію» цілком зрозуміле.

Сучасна путінська Росія не може виступати суб’єктом світового руху «за демократію».

Завдяки Путіну Росія може лише бути прикладом хибного шляху потурання владою основних прав та свобод власних громадян та зовнішньої агресивної політики. Країною, що протиставила себе навколишньому світу.

Читайте також:
“Мінус 35”: що означає “Віденський механізм”, запущений ОБСЄ проти Білорусі

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна