“Стіна” в суді: хто топить справу про незбудовану лінію кордону з Росією

автор: Катерина Петренко

Проєкт “Стіна” з облаштування кордону з Росією гучно стартував у 2014 році з подачі Арсенія Яценюка. Тодішній прем’єр-міністр не шкодував на нього ні епітетів (називав також “Європейським валом”), ні коштів. В уряді орієнтувалися за 8,4 мільярда облаштувати систему прикордонних та оборонних споруд на рубежі з країною-агресором, із зоною ОРДЛО й окупованим Кримом. Вартість одного кілометра захисної лінії тоді оцінювали в 3,7 млн гривень.

Проте будівництво просувалося мляво, а у 2017 році з’явилися юридично оформлені підозри щодо розкрадання бюджетних коштів на “Стіні”. Справа пішла до суду, але там “зависла”.

У Вищому антикорупційному суді майже два роки гальмується початок розгляду по суті кримінальної справи щодо восьми обвинувачених у розкраданні 16 мільйонів гривень із держбюджету на будівництві фортифікаційних споруд у межах проєкту “Стіна”. Чергове підготовче засідання мало б відбутися 19 жовтня. Але знову не відбудеться (тепер – через “ковід” одного з адвокатів).

Спеціалізована антикорупційна прокуратура інкримінувала посадовим особам Держприкордонслужби низку статей ККУ, серед яких – нецільове використання бюджетних коштів і службове підроблення. За версією слідства, група чиновників ДПСУ та підприємців вивела бюджетні кошти в готівку через фіктивні фірми та підробила акти виконаних робіт на кордоні в Харківській, Чернігівській і Луганській областях.

Один із головних обвинувачених – колишній начальник управління ДПСУ Олександр Атаманюк. Також обвинуваченими є старший офіцер виробничо-технічного відділення першого окремого відділу капітального будівництва ДПСУ В’ячеслав Майданович тв колишній начальник першого окремого відділу капітального будівництва, а згодом головний інженер відділу капітального будівництва Північного регіонального управління Держприкордонслужби Володимир Цалко.

У чому полягає злочин, чи був він насправді та чому суд досі не може розібратися в діяннях військових посадовців, які стали підозрюваними ще чотири роки тому? “Новинарня” спробувала розібратися.

“І щуку кинули в річку”:
детектив з експертизами щодо встановлення збитків

Адвокат ключового обвинуваченого Валерій Кострюков у коментарі “Новинарні” наполягає, що прикордонники в тих умовах сумлінно працювали, а не цупили собі до кишень бюджетні гроші, та що в суспільстві склалася хибна думка про вигляд і можливості будівників “Стіни”.

Адвокат Валерій Кострюков

“Стіна” – це щось вигадане з ціллю нав’язати суспільству стереотип, бо суспільство хоче побачити стіну, яку не можна облетіти ракетами чи літаками. Але неможливо побудувати щось капітальне, не підписавши договір із Росією про демаркацію [кордону], та й будь-що капітальне після підписання договору може опинитись на чужій території, і це буде нецільовим використанням бюджетних коштів. На той час треба було побудувати щось гнучке, мобільне. Була агресія Росії в бік України, було тяжко, і надійшла команда починати будівництво, бо вже був “іловайський котел”, всі ці нюанси з Росією… Усе будувалося по-живому, дуже швидко. Уявіть, що таке той кордон? Це не чисте поле чи пустеля, як між Туреччиною й Сирією. У нас на кордоні – болота, ліси, їх треба було вирубувати й висушувати. Прикордонники від початку й до самого кінця мужньо працювали”, – так Кострюков виправдовує роботу Олександра Атаманюка.

Але у 2017 році дві експертизи КНДІСЕ засвідчили, що в цій справі є збиток в загальній сумі понад 15 мільйонів гривень.

За словами адвоката, експерти допустили грубі порушення умов проведення експертиз.

Під час судового засідання. Обвинувачені та їхні адвокати. Фото: Катерина Петренко

“Ми з жахом дізналися, що експерти працювали з таємними документами, не маючи доступу. Також вони взагалі не виїздили на місце, а всі вхідні дані їм давав детектив НАБУ Єршов. Він їх отримував наступним чином: купив у супермаркеті несертифікований інструмент – рулетку – і рулеткою міряв… Я не знаю, як він рулеткою виміряв об’єм! Вхідні дані детектив надав експерту, який виміряв відстань мобільним телефоном Lenovo. Щоб ви розуміли, похибка мобільного зв’язку по GPS становить 30%”, – переконує адвокат Кострюков.

Надалі слідча суддя Солом’янського райсуду Києва Людмила Кізюн винесла ухвалу, якою нібито встановила “гріхи” експертів. Це призвело до проведення нової експертизи на прохання захисту, і вона вже показала нуль збитків.

ухвала судді Кізюн - справа Стіна_1 ухвала судді Кізюн - справа Стіна_2 ухвала судді Кізюн - справа Стіна_3
<
>

Натомість прокурор САП Олег Макар у коментарі “Новинарні” переконує: суддя Кізюн вийшла за межі своїх повноважень і “підіграла” адвокатам. Вона взагалі не мала права досліджувати докази сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування, в порушення закону допитала експертів та виклала в ухвалі ті аргументи, які не відповідають фактичним обставинам.

Макар стверджує, що вхідні дані для експертизи детектив виміряв цілком законно. Та що відсутність у експертів доступу до держтаємниці – теж не проблема, оскільки не вся інформація щодо забезпечення держкордону має гриф “таємно”. Місцезнаходження робіт також було відомим.

За словами прокурора, інформація про бетонні доти, опорні пункти, їхнє інженерно-технічне забезпечення справді може містити держтаємницю, але експертизу проводили на об’єктах під шифрами 4 та 7 – це самі дороги з валами, брустверами й загородженнями. Для таких робіт не потрібен допуск до держтаємниці.

Прокурор САП Олег Макар. Фото з ФБ

“Більше того, договори генерального підряду були укладені з трьома підприємствами, які мали допуск до держтаємниці, але весь субпідряд укладався з підприємствами, які таких допусків не мали. Це свідчить, що

присвоєння цим договорам грифу “таємно” – фікція, щоб вивести ці процедури зі сфери державних закупівель та укласти угоду напряму”,

– розкриває корупційну схему прокурор Макар.

“У своїй ухвалі суддя Кізюн виклала перекручені пояснення експертів і своє бачення. У подальшому інший слідчий суддя призначив експертизу на клопотання захисту, але теж у порушення вимог закону, бо доручив цю справу установі, яка не є експертною, та особі, яка не числиться в реєстрі експертів. Тому це не більше, ніж висновок спеціаліста. І найважливіше, що свідчить про упередженість проведення експертизи. Установа, яку суд визначив “експертною”, була проєктною організацією, з якою існували договірні відносини першого відділу капітального будівництва. Це експертна організація по розробці проєкту кошторисної документації якраз щодо виконання робіт на кордоні. Ситуація називається “і щуку кинули у річку” – дали можливість зробити експертизу самим обвинуваченим”, – розповідає державний обвинувач.

Суддя Людмила Кізюн

Прокурори кажуть, що від початку розуміли цей фарс, тому відмовилися від запрошення процесуальних опонентів бути присутніми при замірах безпосередньо на місцевості.

Важливо, що 2 квітня 2019 року Вища рада правосуддя поставила хрест на суддівській кар’єрі скандальної судді Кізюн через вчинення істотного дисциплінарного поступку. Її звільнили з посади судді. Було встановлено: ще в одній кримінальній топ-справі Людмила Кізюн також виносила неправомірні ухвали, які ґрунтувалися виключно на припущеннях та не містили жодних посилань на докази.

Згодом Національний науковий центр “Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса” (Харків) надав кілька експертиз, які не встановили завдання збитків державі. Але адвокати не поспішають, щоб суд оцінив усі докази у справі та встановив істину.

“Приберіть прокурорів – і підемо сміливим кроком далі!”

Ще 13 червня 2019 року обвинувальний акт у так званій “справі “Стіна” скерували до суду. У березні 2020-го за провадження взявся новостворений Вищий антикорупційний суд. Але досі справу не почали розглядати по суті через системні відкладення з подачі обвинувачених та їхнього захисту.

Рух провадження в суді гальмувався переважно через неявки адвокатів: ті чергувалися, щоб унеможливити грошове стягнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому майже на кожному засіданні вони заявляли відвід прокурорам.

За словами адвоката Валерія Кострюкова, захист не боїться “вічного підготовчого засідання”. Натомість адвокатів лякає, що “йде необ’єктивний розгляд цієї справи”, а обвинувачі – “упереджені”.

Тому захисники домоглися відкриття фактологічного провадження в ДБР, щоб створити конфлікт інтересів. ВАКС щоразу відмовляє їм у відводі прокурорів, тож, на думку адвокатів, суд також “упереджений”.

“Ми просимо лише одного: приберіть цих прокурорів, поставте інших, і ми підемо сміливим кроком далі. Суд же хоче, щоб були саме ці прокурори, а нас вони не влаштовують!” – каже Кострюков.

“Виправдувальний вирок у цьому процесі – це обвинувальний їм у ДБР, розумієте? Нехай заходять інші прокурори, і будемо працювати! Я бачу прямий конфлікт, а суд його чомусь не бачить, тому суд теж упереджений. Мене дуже хвилює, що ця справа кримінальна, а я не бачу компетентного суду, бо ніхто з трійки не займався кримінальним правом”, – заявляє також адвокат Атаманюка.

Під час судового засідання. Обвинувачені та їхні адвокати. Фото: Катерина Петренко.jpg

Він обвинувачує ВАКС у “некомпетентності”, хоча до створення незалежного Антикорупційного суду в Україні залучали найкращмх фахівців як ізсередини країни, так і з-за кордону. Судді пройшли жорсткий відбір та відповідають усім вимогам, щоб здійснювати судочинство в топ-справах. Крім Вищої кваліфікаційної комісії суддів, оцінювала кандидатів і Громадська рада міжнародних експертів, що складалася з шести членів з бездоганною діловою репутацією та значним професійним досвідом.

Що ж до провадження в ДБР, то, каже прокурор Макар, у Держбюро його жодного разу не допитували. Мовляв, це норма закону – внести заявлені відомості в ЄРДР. Переважно такі провадження залишаються фактовими і закінчуються абсолютно нічим, тож немає сенсу говорити про “конфлікт інтересів прокурорів”.

“Ми жодним чином не реагуємо на них, бо вже звикли, що майже в кожній справі, де ми підтримуємо держобвинувачення, хтось на нас подібне провадження реєструє. Якби їх пов’язували з якимось фактом щодо приватного життя, це було б конфліктом інтересів. А в цьому випадку ми прекрасно розуміємо, що таким чином [обвинувачені] хочуть перебирати прокурора за прокурором до безкінечності”, – розповідає Олег Макар.

Прокурор САП Олег Макар. Фото: Судовий репортер

Далі – ще цікавіше. В одному із засідань ВАКСу прокурор Макар пояснив, після якої ситуації між ним та адвокатом “полетіли” відводи. Це була така собі спроба обміняти Атаманюка на решту обвинувачених.

“Коли розглядали запобіжні заходи одному з фігурантів, старший [адвокат] Кострюков перестрів мене біля суду і запропонував джентльменську угоду. Вона полягала в тому, що

ми “перестаємо переслідувати” Атаманюка, а натомість його адвокатське об’єднання “Український правовий альянс” перестане плутатись у нас під ногами

і заважати вести досудове розслідування. Я сказав, що цього не буде, Атаманюк – основний фігурант, і ніяких відмов від його законного кримінального переслідування бути не може”, – пояснює Олег Макар.

Чому процесуальні опоненти досі не знайомі з доказами
та чим це загрожує

Та навіть якщо розгляд справи по суті врешті стартує, існує загроза тривалої перерви в процесі. Адже адвокати досі не бачили в очі 80% документів у справі. Відповідно, у майбутньому вони прохатимуть додатковий час для ознайомлення з матеріалами.

У справі – 142 томи доказової бази, чотири з яких – під грифом “таємно”.

Справа вже обплелась інтригами, оскільки жодна зі сторін навіть не підписала процесуальні документи, що ознайомлена з доказами одна одної.

Прокурори не брали до уваги матеріали захисту при створенні обвинувального акту, бо адвокати не створили їм сприятливі умови: надали якусь комірчину без достатнього освітлення та ксероксу. Тепер САП наполягатиме, що адвокати не мають права представляти свої докази в суді.

Натомість захисники теж не ознайомилися з доказами прокуратури, бо у визначений судом час у них нібито позакінчувалися строки по доступу до ознайомлення з таємними документами. Зокрема адвокат Кострюков не схотів вивчити хоч якийсь том справи, бо його не влаштував визначний детективом порядок.

Прокурори через суд обмежували адвокатів у часі, бо ті зволікали. Дехто взагалі так і не дійшов до Бюро.

Близько до нових підозр

19 травня 2021 року Держприкордонслужба відзвітувала про виконання робіт з реалізації проєкту “Стіна” на 51,4 %.

У 2020 році прикордонники запропонували уряду продовжити строки будівництва до 2025 року та виділити додаткові 4,5 мільярди гривень, бо нібито досі фінансування було недостатнім, а вартість робіт та будівельних матеріалів постійно зростала.

Наразі на проєкт із держбюджету пішло вже 1,7 мільярда гривень.

У САП переконують: будівництво фортифікованої лінії на кордоні з країною-агресором досі перебуває у фокусі уваги правоохоронців. За словами обвинувача, станом на зараз встановили також збитки в інших епізодах розкрадань на будівництві державного кордону за 2016-2018 роки. Виявилося, що зі справи про 16 мільйонів  виділили матеріали щодо невстановлених осіб, а також за фактами вчинення інших кримінальних правопорушень.

“У рамках досудового розслідування, яке здійснювали протягом 2016-2018 років, всі роботи проводились по реконструкції кордону з присвоєнням їм відповідного грифу секретності “таємно”. Епізодам провадження присвоїли певні шифри. Назва шифру містила певні букви та цифри та відрізнялася останніми цифрами від “1” до “7”.

У суді справа розглядається стосовно робіт за шифрами “4” та “7”.
За п’ятьма іншими шифрами розслідування перебуває на завершальній стадії проведення експертиз.

Експерти підтвердили, що невдовзі будуть висновки. І попередньо цими експертизами вже встановлено збитки щодо невиконання робіт або виконання їх неналежним чином. Розмір збитків – поки що таємниця слідства“, – прокоментував прокурор САП Олег Макар.

За словами іншого прокурора САП – Сергія Козачини, триває досудове розслідування і можливих епізодів розкрадання бюджетних коштів під час виконання робіт за проєктом “Стіна” з 2018 року донині.

Читайте також:
За розкрадання коштів з проекту “Стіна” судитимуть 8 людей


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".