Бабин Яр став можливим внаслідок гримучої суміші тоталітарних режимів – нацистської Німеччини і СРСР, – В’ятрович

Трагедія Бабиного Яру стала можливою внаслідок гримучої суміші тоталітарних режимів – нацистського у Німеччині та комуністичного у Радянському союзі.

Про це сказав народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович, передає “Еспресо”.

“Трагедія Бабиного Яру, голокост, має по суті два коріння. Нацистська ідеологія, яка передбачала такий біологічний антисемітизм – винищення євреїв як спільноти, яка нібито загрожує всьому людству. А друге – практики тоталітаризму. Станом на 1930-ті роки вважалося припустимим, покликаючись на совєцький досвід, на те, що відбувалося у СРСР – так звана соціальна інженерія, коли цілі народи виселяли, коли фізично винищувалися цілі прошарки суспільства. І це те, що очевидно, стало натхненням для нацистів, коли вони прийшли до влади у Німеччині в 1930-ті роки. І це те, між іншим, що дозволило їм реалізувати ці страшні злочини, зокрема злочини Бабиного Яру тут, у Києві в 1941-му році”, – зазначив В’ятрович.

У 1941 році  суспільство вже було зламане Голодомором 1932-1933 років, терором 1937-1938 років, терактами енкаведистів напередодні, – це дало змогу невеликій кількості нацистів, вбити десятки тисяч людей у Бабиному Яру.

“Треба розуміти, що гримуча суміш двох тоталітарних режимів – нацистського й комуністичного, і дало такий страшний ефект, який призвів до страшних людських втрат. Саме те, що на вересень 1941-го року депортації, евакуації, не рахування з думкою інших стало нормою – і зробило можливим цей злочин”, – вважає В’ятрович.

Упродовж двох днів, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Лише в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня – ще близько 17 тисяч осіб, пише “Укрінформ”.

Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався двома-трьома шарами тіл, зверху їх присипали землею.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали “зайвими”.

Читайте також:
Президент вшанував пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру