Комітет Ради рекомендував ухвалити в другому читанні законопроєкт про олігархів. Один нардеп виступив “проти”

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки на засіданні в п’ятницю, 17 вересня, рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні законопроєкт про олігархів (№5599).

Як повідомила голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук, передає “Укрінформ”.

“Ми проголосували “за” і рекомендували Верховній Раді ухвалити законопроєкт у другому читанні. Присутніх на засіданні було одинадцять. Десятеро проголосували “за”, один – “проти”, це був Сергій Рахманін із “Голосу”, – сказала Верещук.

Вона також повідомила, що проєкт закону народні депутати розглянуть на пленарному засіданні у четвер, 23 вересня.

“Документ має гучну назву – “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті”. В народі він більше відомий як “закон про олігархів”. Я був єдиним із присутніх на засіданні членів комітету, хто проголосував проти такого рішення”, – написав у фейсбуці Рахманін.

За його словами, “законопроєкт рясніє порушеннями Конституції”.

“На невідповідність проєкту №5599 Основному закону звертали увагу Головне науково-експертне управління парламенту, представники опозиційних фракцій ВР, Уповноважена Верховної Ради з прав людини, а також чимала кількість правників. “Антиолігархічний” проєкт нещодавно скерований до Венеційської комісії. Цей орган Ради Європи уповноважений надавати висновки про відповідність законопроєктів європейським стандартам та цінностям. Україна неодноразово зверталася до комісії, коли йшлося про особливо чутливі рішення”, – наголосив нардеп.

Він нагадав, що “рекомендації ВК не є зобов’язальними, але не дочекатися висновків комісії було би дивно, нелогічно й політично не зважено”.

“Особливо на тлі постійних мантр про відданість європейським цінностям. І з урахуванням того, що до «венеційців» ще доведеться неодноразово звертатися”, – зазначив Рахманін і додав, що “боротьба із протиправним впливом багатіїв на ухвалення державних рішень конче потрібна, але боротьба, а не імітація”.

“Пояснити різницю між першим і другим спробую на простому прикладі. Сьогодні нашому комітету був офіційно представлений новий Головнокомандувач Збройних сил генерал-лейтенант Валерій Залужний. Головком стисло поінформував про ключові виклики, чітко пояснив, як планує розв’язувати проблеми. На відміну від деяких інших посадовців-силовиків Залужний не вдавався до надмірного пафосу й не жонглював абстрактними кольоровими додатковими матеріалами.

Одна з проблем, на якій зупинився генерал – підвищення активності ворожих безпілотників. БПЛА противника все частіше працюють на висотах, що убезпечують від наявних засобів протидії. Головком пояснив, що саме збирається робити, аби тимчасова проблема не перетворилася на відчутну загрозу.

А міг би зробити інакше. Наприклад, ініціювати написання закону “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом ворожих безпілотних летальних апаратів”. Створити державний реєстр ворожих безпілотників. Доручити вести цей реєстр… ну, наприклад, Мін’юсту. Чому Мін’юсту? А тому що так захотілося. Зобов’язати всіх військовослужбовців ЗСУ подавати декларації про візуальний контакт з безпілотниками. Ну, власне, і все. Чи завадила б подібна “ініціатива” ворожим безпілотникам? Не більше, ніж ухвалення №5599 завадить впливу олігархів. Тобто ніяк. Щоб усвідомити це, не треба ні до ворожки ходити, ні до Венеційської комісії”, – написав Сергій Рахманін.

“Протидіяти загрозливій активності ворожих БПЛА мають засоби радіоелектронної боротьби й протиповітряної оборони. Протидіяти загрозливій активності “господарів життя” мають АМКУ, НАБУ, САП, БЕБ і ще ціла низка компетентних органів. Реєстрами війни не виграють”, – переконаний нардеп від “Голосу”.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 2 червня вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.

Згідно з документом, достатніми для включення Радою національної безпеки і оборони особи до реєстру олігархів є будь-які три з чотирьох умов: значний вплив на ЗМІ, участь у політичному житті, бенефіціарне володіння компанією-монополістом і статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько $83 млн за поточним курсом).

Рішення РНБО буде підставою для включення олігархів до реєстру. РНБО формуватиме і вестиме реєстр, а також забезпечуватиме відкритий цілодобовий доступ до нього. Відомості до реєстру вноситимуть не пізніше трьох днів з дня набрання чинності відповідним рішенням РНБО.

1 липня 275 народних депутатів на позачерговому пленарному засіданні парламенту проголосували за законопроєкт про деолігархізацію в першому читанні.

Читайте також:
Данілов: РНБО не включить до реєстру олігархів жодного прізвища за умови добровільної відмови від своїх активів