автор: Ірина Семеняка
фото автора та з ФБ-сторінки Марини Мірзаєвої
Якщо ви з фейсбучної української “бульбашки”, то минулих вихідних ваша стрічка була переповнена фотками з історично-музичного фестивалю “Під покровом Тризуба”, який відбувався в місті Боярка під Києвом, та захопленими відгуками про нього. Це вже був п’ятий “Тризуб”, і цього разу він справді вразив розмахом: одразу кілька знаменитих гуртів, сектор історично-військової реконструкції, великий дискусійний сектор, мілітарі- й дитяча зони, музей АТО, середньовічна галявина, не кажучи про решту локацій, типових для таких фестивалів.
У це важко повірити, але дійство на 10 тисяч відвідувачів придумала й організувала одна місцева мешканка – 24-річна Марина Мірзаєва.
Ця тендітна дівчина – голова ГО “Валькірія”, історик за освітою, експертка УКФ та завідувачка сектору національно-патріотичного виховання Всеукраїнського молодіжного центру.
Коли “Мамайка” влаштовувала перший фестиваль “Під покровом Тризуба”, їй було лише 19. Марина задоволена результатами нинішнього фесту та планує на наступний рік ще більший масштаб.
“Новинарня” розпитала Мірзаєву про її досвід з організації великого фестивалю в малому містечку.
Особливий респект Марині за її патріотичну позицію: постійно привертати увагу до російсько-української війни, яка точиться століттями, та через розваги залучати молодь до усвідомлення важливих складних тем.
– Це наш п’ятий фестиваль. Якби не карантинні обмеження, був би вже шостий.
Цього року, в порівняні з першим і другим фестивалем, я бачу, як ми виросли, – розповідає Марина. – З’явилися нові локації, реконструкції. Ми робимо самобутній історично-музичний фестиваль, і військово-історична реконструкція – це наша фішка й особливість. Ні “Бандерштат”, ні “Файне місто”, ні “Країна мрій” не мали такого.
Я дуже тішуся, що “Під покровом Тризуба” базується на мілітарній тематиці. Дуже важливо, щоб наші відвідувачі відчували, що незалежність України не лише на папері – її завжди виборювали зі зброєю. Важливо доносити до молоді, що триває російсько-українська війна, що окупація Криму й Донбасу – це не випадкові “зелені чоловічки”. Що це війна, яка віддавна точиться на нашій землі. Раніше це була війна з Російською імперією, далі – з Радянським Союзом, тепер – із Російською Федерацією.
Військові реконструктори доби УНР на фестивалі “Під покровом Тризуба-2021”
Водночас мені подобається трохи легший формат нашого фестивалю – він розважальний і не агресивно нав’язливий. На наш фестиваль може прийти людина з будь-якими політичними поглядами, відвідати гутірки, дискусії, поміркувати, поспілкуватися, розширити власний світогляд. Молодь може отримати щось нове, послухати музику.
Молодь приходить за знаменитостями і шоу, а отримує ще й історичний бекграунд.
– Розкажи про свій перший фестиваль – наскільки важко було починати цей проєкт? Хто тобі допомагав? Чи була підтримка місцевої влади?
– Нам пощастило з міською радою – вони завжди підтримують нас, ми товаришуємо. Також мене підтримує моя родина, особливо мама (Тетяна Мірзаєва). В цій команді всі викладаються, а вона фактично живе “Тризубом”, як і я.
Ми почали цю затію у 2016 році, але потім хотіли кинути. Перший фестиваль робили на Покрову (тому й назву таку обрали), в жовтні місяці, і він вийшов провальний. Було мало людей, ішов дощ, і ми сказали, що більше ніколи за це не візьмемося.
Але ми не зупинилися – ми провели другий фестиваль. Він теж давався дуже складно, бо ми не мали коштів. І ми вже думали, що після другого “Під покровом Тризуба” точно облишимо цю затію. Але щороку з’являлися нові ідеї, нові люди, які нас підтримували. Тож ми почали рости.
У 2018 році ми почали запрошувати військово-історичні клуби. У 2019 році на фестивалі провели першу реконструкцію бою. Ми зрозуміли, що зайняли певну нішу і хочемо розвиватися в ній. Це вже наш бренд.
Насправді ми працюємо командою цілий рік, проводимо в Боярці багато заходів. Понад десять меморіальних барельєфів з діячами української революції вшановано. Регулярні презентації книг та фільмів.
– Скільки часу займає підготовка до такого фестивалю, як нинішній?
– Загалом пів року, від написання заявок на конкурси та гранти. Місяців три на інформаційне висвітлення, роботу з партнерами, пошук артистів. І ще один місяць пекла, коли, крім фесту, майже нічого не вдається робити.
Я думаю, що до фесту-2022 ми будемо починати готуватися вже з осені. 🙂
– Як ви домовляєтеся з артистами, видавцями, реконструкторами? Який взагалі бюджет цьогорічного фестивалю?
– Загальний бюджет – два мільйони гривень.
Музичні гурти в нас виступають не безкоштовно. Деяким лекторам намагаємося хоча б компенсувати дорогу, харчування. Зараз стає більше фінансів, і ми намагаємося всіх задовольнити.
ГО нас підтримують. Буває по-різному, нам ідуть на поступки… Поки ми не комерційний проєкт, усі до нас ставляться з розумінням.
На сцені фестивалю “Під покровом Тризуба-2021”
– Скільки людей у вашій команді, яка готувала фестиваль?
– Взагалі близько 30. Але, очевидно, у всіх були різні завантаження.
– Чи можна щось заробити на проведенні такого заходу?
– Для нашої команди, повторю, це не комерційний проєкт. Витрат дуже багато. Зараз усі бачать кількість локацій, кількість техніки – зрозуміло, що ми маємо її орендувати, привезти.
Цього року нас підтримує “Український культурний фонд”. Багато в чому це нас змінило. Ми дякуємо УКФ за це, бо, окрім фінансів, це визнання. Із цього року це вже всеукраїнський захід.
На банері ви можете побачити логотипи наших партнерів (УКФ та інші – “Н”). Сума гранту, який ми виграли, не закриває всі наші витрати. Я тішуся, що в нас є друзі, які це розуміють і кажуть: “У мене є сіно [для сидінь], у мене є столи” тощо. Люди щось приносять, дають. Дуже часто люди самі дзвонять і пропонують допомогу.
– Який розмір гранту від УКФ?
– Мільйон гривень. Це лот “Локальні фестивалі”, програма “Культура. Туризм. Регіони”.
– Чим цьогорічний фестиваль суттєво відрізнявся від попередніх?
– Я вважаю, що масштабом. Якщо минулого разу ми ледь нашкрябували на один “ТНМК”, то тепер ми і з військово-історичною технікою, реконструкцією, і з “Антитілами”, Кozak System, “Жаданом і собаками”, “Карною”, “КораЛЛі” та багатьма іншими на сцені. Це рівень. На гутірках у нас були Оксана Забужко, Вахтанг Кіпіані, Володимир В’ятрович. Ми масштабувалися, і в нас є дуже багато ідей, що робити далі.
Марина Мірзаєва й Оксана Забужко на фестивалі “Під покровом Тризуба-2021”
– Боярка – маленьке містечко, де став можливим такий великий, резонансний фестиваль. Як ви вважаєте, чи можливе поширення вашого досвіду для проведення подібних заходів в інших невеликих населених пунктах?
– Дуже важко. На це йде багато внутрішнього ресурсу. Люди навіть не усвідомлюють, як важко це все організувати і провести. Але якщо люди хочуть учитись – я б із задоволенням.
Що я хочу в Боярці – ще збільшити масштаб, охопити більший період військової історії та реконструкції.
На наступний рік будемо ще масштабуватися і шукати спонсорів, бо важко всім.
Читайте також:
СБУ дозволила чотирьом російським гуртам приїхати в Тернопіль на фестиваль “Файне місто”
– Цього року організатори найбільшого фестивалю Atlas Weekend запросили російських виконавців. Яка ваша позиція з цього приводу?
– Ми ніколи не зважали на інші фестивалі, для мене вони не є такі цікаві. Ми на різних полюсах. Atlas Weekend – комерційний проєкт, вони продають квитки, заробляють гроші. Гроші не пахнуть.
У нас вільний вхід, і для нас важливі ціннісні речі.
Щодо стилю виконавців, то, хоч я і не фанат масової культури, але якщо не буде масової культури – то не буде й глядачів. Тому ми намагаємося балансувати. Разом із цим ми не будемо запрошувати “ватників”, людей без позицій. Фактично кожен наш учасник є проукраїнським, допомагає армії.
На кого ми хочемо бути схожими, то це “Країна мрій” Олега Скрипки. Бо я ходила маленькою на цей фестиваль, була в той час російськомовною. І для мене “Країна мрій” була Україною.
Фотогалерея з фестивалю “Під покровом Тризуба” 2021 року:
Коли я прочитала відгук, що мама пояснила синові, що таке війна, хто герой, а хто – ворог, завдяки нашому фестивалю, я зрозуміла, що наш фестиваль став для маленьких російськомовних дітей отою “Країною мрій”, ідеальною Україною. Це якраз наша мета для виховання прийдешніх поколінь.
Варто підіймати голову, бачити, що над нами є наші герої, які дивляться на нас із небес, бо досі триває російсько-українська війна і наші захисники своїми тілами прикривають нашу фестивальну будучність.
Люди мають розуміти, що навіть ця розвага можлива лише ціною чийогось життя.
Поки триває війна, ми маємо молитися, дякувати нашим героям на Донбасі і вірити в перемогу.
Як кричали римляни, що Карфаген має бути зруйнований – так і українці повинні кожного ранку казати, що Москва має бути зруйнована. Буде вона зруйнована – тоді будемо думати, що робити далі.
Марина Мірзаєва під сценою фестивалю “Під покровом Тризуба-2021”
Читайте також:
“Я тут почуваюся, як удома”:
фестиваль “Холодний Яр” зібрав понад 100 тис. грн для добровольців, які захищають Україну
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
