СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2252785 +916
Летальні випадки:
52945 +15
Одужали:
2186863 +510
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 11381585 (+20659). Оновлено: 08:15 31.07.2021

Хто після Столтенберга? На посаду генсека НАТО можуть претендувати три жінки, – ЗМІ

 

Після Єнса Столтенберга генеральним секретарем НАТО можуть стати або експрезидентки Хорватії та Литви Колінда Грабар-Китарович та Даля Грибаускайте, або нинішня президентка Естонії Керсті Кальюлайд.

Про це з посиланням на Politico пише у понеділок, 19 липня, “Європейська правда”.

Єнс Столтенберг, експрем’єр Норвегії, очолює НАТО з жовтня 2014 року і має піти з посади у вересні 2022 року.

У штаб-квартирі Альянсу офіційні дискусії щодо наступника лише починаються. Очікується, що його прізвище оголосять на саміті лідерів країн НАТО у Мадриді, що відбудеться наприкінці весни або на початку літа 2022 року.

“Водночас неофіційно вже тривають обговорення, хто може претендувати на посаду. Низка посадовців та аналітиків схиляються до думки, що Альянсу варто вперше обрати генсеком жінку. Також є точка зору, що, з огляду на загострення стосунків з Росією, вибір на цю посаду лідерки з країн Східної Європи міг би стати важливим сигналом для Кремля”, – пише ЗМІ.

З огляду на це Politico припускає, що на перших позиціях у списку потенційних кандидатур опиняться експрезидентка Хорватії Колінда Грабар-Китарович, експрезидентка Литви Даля Грибаускайте або нинішня президентка Естонії Керсті Кальюлайд.

Грабар-Китарович була першою жінкою-президентом Хорватії у 2015-2020 роках. Її перевагою є те, що вона вже працювала у штаб-квартирі НАТО у 2011-2014 роках асистентом генсека з питань публічної дипломатії, а також була у своїй країні міністеркою закордонних справ, послом Хорватії у Вашингтоні, а також відігравала значну роль у вступі країни до НАТО і ЄС. Водночас є думка, що проти неї може зіграти її жорстка права позиція під час останніх президентських виборів у 2019 році.

Кальюлайд могла очолити Організацію економічного співробітництва та розвитку, що, як вважають, краще підходила би з її попереднім досвідом, але зняла свою кандидатуру та потенційно може балотуватися на другий термін. До обрання президенткою Естонії Кальюлайд 12 років представляла свою країну у Європейському суді аудиторів.

Даля Грибаускайте була президенткою Литви два терміни поспіль у 2009-2019 роках, а перед тим була єврокомісаркою з бюджету і фінансового планування та міністеркою фінансів Литви.

Водночас деякі аналітики вважають, що обрання Кальюлайд або Грибаускайте може видатися надто ворожим сигналом для Росії, тим більше, коли новий президент США Джо Байден намагається стабілізувати відносини між Вашингтоном і Кремлем.

Серед можливих кандидатів називають і Федеріку Могеріні, ексміністерку закордонних справ Італії та колишню головну дипломатку ЄС. Проте в дипломатичних колах вважають, що вона не матиме підтримки Вашингтона, і більш імовірною кандидатурою від Італії може бути Енріко Летта, прем’єр у квітні 2013-лютому 2014 року.

Можуть розглядатися також Марк Рютте, прем’єр-міністр Нідерландів, та експрем’єрка, нині міністерка закордонних справ Бельгії Софі Вільмес.

Читайте також:
Столтенберг: Не Росії вирішувати, чи буде Україна в НАТО

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

103
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: