Понад рік аналітичний відділ міжнародного благодійного фонду “Повернись живим” досліджував питання: “Чому військові звільняються з армії?”, провівши анонімне анкетування 2065 військовослужбовців солдатського, сержантського та старшинського і молодшого офіцерського складу з 15 бригад Сухопутних військ.
Про висновки дослідження розповів керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут в інтерв’ю “УП.Життя”, яке опубліковане в четвер, 27 травня.
Так, згідно з результатами дослідження, за три роки держава вкладає в те, щоб зростити солдата, мінімум 1 млн 615 тис. грн.
“Ми рахували у цінах/зарплатах/видатках на момент проведення дослідження.Реально це ще більше, десь 2,5–3 млн грн. Позаяк солдат кудись ще поїде, лікуватиметься або потрапить на міжнародні навчання, тоді вже зовсім інші витрати. Або потрапить в ООС не на шість місяців, а на дев’ять, а це знову-таки більші витрати. Також солдат може стати вузькопрофільним спеціалістом, наприклад, оператором ПТРК Javelin, або поїхати до США у складі екіпажу катера Island. Тобто матрос відбув 10 тижнів на навчанні у США, став спеціалістом, повернувся додому, прослужив пів року і звільнився. І це системне явище. І це наша проблема”, – коментує Тарас Чмут.
Щодо безпосередніх факторів звільнення військових з лав армії, то за рівнем важливості з дев’яти факторів грошове забезпечення – на сьомому місці.
Головним фактором є житлове забезпечення, на другому місці – баланс особистого та робочого часу.
На третьому – незадоволення армійськими процесами та процедурами.
“Це про папери, бюрократію, так звану показуху, а не роботу на результат.Під час інтерв’ю респонденти назвали три головні проблеми у сфері менеджменту: зверхнє ставлення до підлеглих і невміння з ними комунікувати; нездатність правильно мотивувати військовослужбовців; неготовність командирів допомагати”, – додає керівник “Повернись живим”.
Тарас Чмут також навів приклади відповідей військових зі звіту:
“Виявилось, що військовим важливіше те, як до них ставляться командири й армійська система, ніж те, скільки вони заробляють”, – резюмує Тарас.
Також багато незадоволення тим, що в Збройні сили повертаються старі кадри, так звані пенсіонери, які під час активних бойових дій (2014-2015 рр.) були на пенсії й не бажали повертатись до армії.
“А зараз вони вертаються й повертають в армію так званий Совок. Їхня служба під час незалежності зводилася до паперів і стройових оглядів, а зараз вони бойових офіцерів намагаються навчати воювати”, – каже Чмут.
Також Чмут, який свого часу служив у лавах морської піхоти, і сам розповів, чому звільнився з армії.
“Колись наприкінці служби я планував продовжити контракт, але під час бригадного злагодження на Рівненському полігоні влітку 2017 року я остаточно розчарувався. Особисто для мене точкою неповернення стала підробка, коли я, як командир окремого взводу, сидів у наметі з 26 мішенями і ручкою мусив робити там дірки, ніби ми по них стріляли. Потім на кожній знаходив СТП – середню точку потрапляння, на кожну одиницю зброї взводу робив такий маленький паспорт, де писав, як вона нібито стріляє по цій нібито мішені. Це імітація процесів, а не робота на результат. І так усюди в армії”, – розповів він.
Читайте також:
Найкращий танкіст ЗСУ Багаєв звільнився з армії через квартирне питання
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!